Генетична спадщина Чингісхана, засновника Монгольської імперії, виявляється складнішою, ніж вважалося. Аналіз стародавньої ДНК з елітних поховань Золотої Орди свідчить: сучасна Y-хромосома, яку пов’язували з ханом, може походити з іншого роду.
Про це повідомляє джерело.
Нові дані з давніх гробниць
Міжнародна група вчених дослідила геноми чотирьох представників правлячої еліти Золотої Орди. Серед них — скелет із поховання, пов’язаного з Джучі, старшим сином Чингісхана. Результати підтвердили приналежність до гаплогрупи C3*, але виявили ключову відмінність.
Співавтор дослідження, професор Університету Вісконсина в Медісоні Джон Гоукс, зазначає: «Лінія еліт Золотої Орди є специфічною підгілкою. Вона сьогодні зустрічається набагато рідше, ніж та «популярна» версія, яка поширена серед 0,5% чоловічого населення світу».
Перегляд класичної теорії та головні виклики
Досі вважалося, що 8% чоловіків Центральної Азії — прямі нащадки Чингісхана через однакову Y-хромосому. Нові дані вказують: найпоширеніша лінія нині може бути спорідненою, але іншою — вона поширилася в монгольську епоху чи раніше.
«Завдяки аналізу давньої ДНК ми можемо розрізнити гілки геному, які близькі, але не ідентичні. Та, яку ми знайшли в елітах Золотої Орди, не така поширена, як основна гілка C3*», — пояснює Джон Гоукс.
Науковці підкреслюють: без ДНК самого хана остаточне підтвердження неможливе. Його поховання 1227 року лишається таємницею. Найімовірніше місце — гори Бурхан-Халдун у Монголії, але доказів бракує.
Чингісхан створив найбільшу сухопутну імперію — 24 млн кв. км. Його ера започаткувала Pax Mongolica: стабілізацію торговельних шляхів, обмін технологіями та ідеями. Дослідження розкриває глибокий генетичний слід тієї доби.
Олексій Паламарчук