Українські війська звели на Донбасі ешелоновану систему оборони завширшки 200 м, яка включає протитанкові рови, мінні поля та бетонні перешкоди. Військові переконані: якби такий пояс-фортецю існував на початку російського вторгнення 2022 року, ситуація на фронті була б докорінно іншою.
Про це йдеться у статті джерела.
Деталі про лінії оборони на Донбасі
Оборонні рубежі на Донбасі простягаються до самого горизонту. Вони є складником масштабної фортифікаційної системи, зведеної українськими військовими для захисту міст і населених пунктів, які ще не перебувають під російською окупацією.
«Якби такі оборонні лінії існували 2022 року, ситуація на землі була б повністю протилежною до нинішньої», — зазначив командир батальйону безпілотників 44-ї механізованої бригади В’ячеслав Шутенко.
На вершинах пагорбів поблизу Слов’янська та Краматорська ці укріплення сягають близько 200 м завширшки. Спершу розташована смуга колючого і протипіхотного дроту, за нею — протитанковий рів завглибшки 2 м та завширшки 3 м. Вийнятий ґрунт формує захисний насип. Далі знову тягнеться дріт, другий протитанковий рів із валом і ще одна смуга загороджень. Подекуди додатково облаштовано третій рів, встановлено «зуби дракона» — бетонні протитанкові перешкоди — та мінні поля. У сукупності це і є фортифікаційний пояс Донбасу.
Як наголошує майор Шутенко, за постійного контролю з повітря дронами, прорвати таку оборону росіянам було б дуже складно.
Чому ефективність укріплень може втратити сенс
Однак ефективність цих укріплень може втратити сенс залежно від умов потенційних мирних домовленостей, які нині обговорюють Україна, США, Європа та Росія. Майбутній статус Донбасу залишається предметом гострих дискусій.
Москва наполягає, щоб у межах будь-якої угоди їй передали близько 30% Донецької області, які вона так і не змогла окупувати силою. В одному з оприлюднених у грудні варіантів США погодилися з таким підходом, але водночас запропонували зробити регіон «нейтральною демілітаризованою буферною зоною». Також в американських пропозиціях згадується «вільна економічна зона» — поняття, яке досі не має чіткого визначення.
Більшість українців розглядають такі ідеї як спробу обійти систему оборони та дати президенту Росії Володимиру Путіну можливість продовжити агресію. Попри потужні укріплення, за останні місяці українські сили були змушені відступати, а значна частина Покровська вже опинилася під контролем ворога.
Сьогодні колючий дріт уже заполонив вулиці Костянтинівки — міста, яке розглядають як наступну ціль. У разі його падіння під загрозою опиняться Дружківка, а згодом і значно більші Краматорськ та Слов’янськ. Якщо російські війська зможуть прорвати оборонні рубежі навколо цих міст і закріпитися в міській забудові, вибити їх звідти буде набагато важче. У грудні українські підрозділи змогли відтіснити росіян із частини Куп’янська, проте це коштувало значних втрат.
Нагадаємо, наприкінці грудня речник Кремля Дмитро Пєсков озвучив умову для зупинення бойових дій: повне виведення ЗСУ за адмінмежі Донецької та Луганської областей. Водночас Пєсков ухилився від відповіді щодо виведення українських військ із Запорізької та Херсонської областей, а також назвав «недоцільним» обговорення ідей створення вільної економічної зони на Донбасі чи спільного управління Запорізькою АЕС.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що громадяни його держави прагнуть миру, проте категорично не згодні на територіальні поступки. Посилаючись на соціологічні дані, він зазначив, що 85% населення підтримує ідею припинення війни, і водночас ці ж 85% виступають проти виходу ЗСУ зі східних регіонів та Донбасу.