Війна в Україні втратила риси Першої світової з її суцільними окопами. Натомість утворилася смертельна сіра зона до 20 кілометрів завширшки, де панують дрони, триває полювання на солдатів і руйнується логістика, пише джерело.
Небо над фронтом безперервно гуде від розвідувальних, ударних і “сплячих” дронів, які активуються при наближенні техніки чи людей. Українські та російські безпілотники б’ються між собою, вишукуючи пілотів на десятки кілометрів углиб тилу. Дрони фіксують майже все і миттєво спрямовують вогонь.
Фронт без лінії
Українські офіцери називають це “війною дронів”.
“Ми перейшли до війни дронів проти дронів”, – сказав полковник Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента України та колишній командир на полі бою. “Дрони тепер можуть влаштовувати засідки, перехоплювати ворожу логістику та порушувати постачання. Вони також ускладнили утримання позицій: якщо вас виявлять, уся зброя в цьому районі негайно кинеться вас знищити”.
Утворилася глибока “сіра зона” – територія між позиціями, де російські групи ховаються, маневрують і чекають шансів атакувати.
Погодні умови впливають на бої: туман і дощ дають ворогу вікна для проривів, як це сталося у Покровську та на ділянках Запорізького й Дніпропетровського напрямків.
Логістика на межі колапсу
Дрони ускладнюють ротації та постачання.
“Більшість солдатів гинуть під час ротації. Машини не під’їжджають ближче ніж на 5-6 км. Решту шляху бійці долають пішки, ховаючись від ворожих FPV”, – каже полковник Владислав Волошин.
Командири залишають підрозділи на нулі тижнями. Це впливає на моральний дух.
“Піхотинець, що просидів у норі 60-165 днів, більше туди не повернеться”, – підкреслює аналітик Микола Бєлєсков.
Ситуація з пораненими критична. Медпункти відсувають далі, евакуація затягується на дні або тижні. Бойові медики застосовують телемедицину через дрони.
“Ми вчимо бійців накладати джгути по відео з Mavic”, – каже анестезіолог Дарина з “Вовків Да Вінчі”.
Поранені часто повзуть кілька кілометрів до точки евакуації. Ворожі дрони чатують навіть на броньовані машини – їхня дальність сягає 20-40 км.
Росія розширює “зону смерті”, зрівнюючи укриття точковими ударами, щоб не залишити українським військовим жодного місця для схованки.
Оператори дронів самі під прицілом. Боєць з позивним “Сєкач” каже:
“У 10-кілометровій зоні вже не можна вийти покурити без дробовика”.
Новий формат боїв не має усталеної доктрини. Україна і РФ розробляють її на ходу. Фронт розчиняється, комунікації рвуться, а брак людей ускладнює оборону.
“Це рецепт повільного стискання – ефект, який дозволяє Росії повзти вперед”, – попереджає Бєлєсков.
І Росія, і Україна активно використовують дрони на фронті. Обидві сторони модернізують свої безпілотники. Зокрема, росіяни почали встановлювати на “Шахеди” камери заднього огляду, які знаходяться як зверху, так і знизу корпусу дрона. Відео із цих камер передається до Росії через радіомодем.
Крім того, російські окупаційні війська почали використовувати дрони великої дальності, захищені від перешкод, які керуються за допомогою оптоволокна. Ворог застосовує їх, щоб загрожувати логістиці України.