У мережі поширилися повідомлення про можливий контрнаступ Збройних сил України на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. Першими про це заговорили російські окупанти, ймовірно, через труднощі на фронті.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ у відставці Роман Світан роз’яснив ситуацію в коментарі для джерела.
Тактичні дії ЗСУ на Запорізькому напрямку
За словами Світана, на Запорізькому напрямку тривають стабілізаційні операції. Це контрнаступальні дії тактичного характеру, а не стратегічний наступ.
Сили оборони поки не мають достатніх потужностей для масштабних операцій. «Всі розуміють чому. У росіян 700-тисячна армія. Практично у всіх населених пунктах на окупованих територіях є війська противника», — наголосив полковник запасу.
Раніше українське командування також заявляло, що не веде великих наступів.
Ключова роль Покровського та проблеми окупантів
Основні бої розгортаються біля Покровського на Дніпропетровщині. Мета — захист логістичних шляхів і запобігання виходу росіян на трасу «Донецьк — Запоріжжя».
Контроль над цією ділянкою дозволив би ворогу наступати на Запоріжжя з північного сходу та відрізати гарнізони в Гуляйполі й Оріхові. «Саме тому не можна було пустити росіян до Покровського», — підкреслив Світан.
Українські захисники стримують окупантів і проводять контратаки. Додатково ворог втратив зв’язок: російські підрозділи зіткнулися з відключенням терміналів Starlink, що лишило їх без розвідки на передовій.
Російські джерела твердять про «контрнаступ» ЗСУ поблизу Соснівки, Новоолександрівки, Нечаївки та Тернуватого. Аналітики джерела зазначають, що це може бути спроба виправдати власні невдачі.
Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин спростував ці заяви. За його словами, українські підрозділи виконують розвідувальні завдання для виявлення диверсантів, а лінія фронту — за 10–15 км від Тернуватого.
Крім того, джерело повідомляло, що Кремль готується до нового етапу бойових дій з одночасними наступами на кількох напрямках. Нова хвиля може початися наприкінці квітня 2026 року, з акцентом на Слов’янськ—Краматорськ чи Оріхів—Запоріжжя. Водночас росіяни обмежені втратами та не демонструють проривів.