Десятки родин із прифронтових зон Дніпропетровщини та Запоріжжя щодня покидають домівки, щоб вижити. Багато зволікають через невідомість. Гуманітарна місія «Проліска» розкриває повний маршрут: від зруйнованих сіл до спокою Закарпаття.
Перші кроки: від обстрілів до потяга
Переповнені автобуси, валізи в проходах, діти на руках у батьків. Так евакуюють мешканців сходу Дніпропетровщини, де села біля Донеччини ворог нищить безпощадно. Психологи підтримують із перших хвилин.
Процес тривалий: реєстрація на транзитному пункті, очікування потяга, дорога через країну.
Мукачево і Тересва: нові домівки
У Мукачеві прибувають багатодітні родини. Це перші хвилини спокою за місяці.
Євген Каплін, керівник ГМ «Проліска»: «Це вже другий евакуаційний вагон за сьогодні. Зараз прибули 17 людей — це багатодітні родини, серед них 10 дітей».
Родина з Шахтарська з чотирма дітьми втекла від постійних обстрілів.
Батько родини: «Шахеди чи КАБи — щось постійно прилітало по будинках. Пів району постраждало».
Евакуйованих розміщують у новому пункті тимчасового перебування в Тересві. Це 36-й об’єкт «Проліска» на Закарпатті.
Євген Каплін: «Цей МТП ми добудували наприкінці 2025 року. Там створено 50 гарних місць для розміщення евакуйованих».
З Kushuguма Запорізької області виїхала Катерина з родиною.
Катерина, переселенка: «Наразі там уже не можна жити. FPV літають, КАБи бомблять — влучають у машини, в домівки, все розбивають. Люди не можуть навіть на вулицю вийти. Мої очікування? По-перше, хоча б поспати. Відійти, адаптуватися. Там і батьки залишилися, і тварини… Ми взяли все, що змогли, а що таке дві валізи?»
Більшість зібрала речі поспіхом під обстрілами.
- «Цілу ніч збиралися, приїхала поліція, забрали і одвезли», — бабуся.
- «Майже нічого не вдалося взяти. В чому були — в тому й приїхали», — жінка.
- «Все життя у трьох чемоданах і двох портфелях», — переселенка.
Закарпаття приймає з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Харківської областей. Лише в січні прибуло 6 евакуаційних потягів. Люди надіються на зцілення в тиші.