На тлі активізації дипломатичних розмов про можливе припинення вогню українці турбуються: чи стане це кінцем війни чи лише паузою. Професор Українського католицького університету Ярослав Грицак вважає, що Україна входить у завершальний етап поточної фази конфлікту. Водночас він попереджає про тривале протистояння попереду.
Таку думку історик висловив в інтерв’ю для джерела. За його словами, побоювання щодо переростання конфлікту у світову війну зменшилися. Проте передумов для справжнього миру він не бачить. Йдеться радше про завершення гарячої фази.
«Я лишаюся при думці, що це фінальна стадія нашої війни, російсько-української війни», — зазначив професор.
Чому війна може тривати десятиліттями
Грицак наголосив: ключова проблема — природа протистояння. Це не класична війна за території чи ресурси, яку можна завершити компромісом.
«Це війна цивілізаційна і ціннісна. Якби це була тільки війна за інтереси, вона могла б скінчитися сьогодні чи завтра. А так це війна, яка може тягнутися на десятиліття», — пояснив він.
Конфлікт між Києвом і Москвою, на думку історика, періодично змінюватиме форми — від гарячої до холодної фази. Зміни в Росії та системі безпеки регіону стануть передумовою для миру.
Для чого потрібне перемир’я
Щодо тимчасового припинення вогню Грицак зауважив: зараз це тактично вигодно для України. Пауза дозволить відновити сили, економіку й ресурси.
«Перемир’я може бути і воно зараз, чесно кажучи, вигідніше для нас. Але це все-таки не мир», — підсумував історик.
Він закликав українців готуватися до тривалої боротьби за незалежність і цивілізаційний вибір, навіть якщо гармати замовкнуть.
Економіст і політолог Вольфганг Мюнхау в колонці для джерела зазначив, що європейські лідери недооцінили геополітичну вразливість. За його оцінкою, центр сили змістився за межі Європи. Російська економіка адаптувалася до санкцій, посиливши зв’язки з Китаєм і КНДР.
Мюнхау припускає: війна не закінчиться повною перемогою. Можливі мирна угода чи замороження дій. Такий сценарій збереже незалежність України як стратегічну перемогу.