На острові Хоккайдо в північній Японії панують сніг, лід і морози. Тут є центральне опалення. Та більшість японців у центральних і південних регіонах обходяться без нього. Взимку температура сягає +5–+10°C. Українцям важко уявити, як у тонкостінних будинках температура всередині майже дорівнює вуличній.
Японці винайшли тисячі способів зігрітися. Розглянемо найпоширеніші — від знайомих до унікальних традиційних.
Побутова техніка для обігріву
Кондиціонери в Японії працюють і взимку. Вони рятують від спеки літом і від холоду взимку. Але електрика дорога, тож сім’ї вмикають їх лише за потреби.
Різноманітні обігрівачі — електричні, масляні, газові чи гасові — дуже популярні. Є моделі на дерев’яних гранулах. Гасові вважають найекономнішими. Проте всі вони небезпечні: не можна залишати без нагляду. Вони часто спричиняють пожежі. Деякі зігрівають лише того, хто сидить поруч.
Електричні килими й ковдри обігрівають тіло напряму. Деякі килими активують тепло лише під людиною, заощаджуючи енергію.
Традиційні методи та винаходи
Ютанпо — водяна грілка, часто металевa, яку гріють на плиті. На відміну від гумових, вона витривала.
Котацу — улюблений стіл з обігрівом. Влітку — звичайний дерев’яний. Взимку додають нагрівач і велику ковдру під стільницею. Вона утримує тепло навколо ніг і колін. Сім’ї збираються за ним, асоціюючи з затишком.
Теплий одяг рятує щодня: піжами, халати, термоодяг типу “body heater” — водолазки, лосини, білизна.
Кайро (хоккайро) — бюджетні пластирі для тепла. Всередині — залізна тирса з сіллю. При контакті з киснем виділяють тепло до 50–70°C на 8 годин. Кріплять до одягу, взуття чи рук. Обережно: уникайте опіків, не чіпляйте на шкіру.
Олексій Паламарчук