Стародавній папірус віком понад 3300 років привернув увагу археологів описами людей незвичайного зросту. Ці згадки можуть перегукуватися з біблійними оповідями про нефілімів. Дослідники розглядають текст як паралель до давніх легенд, хоча інші фахівці застерігають від поспішних висновків.
Таємниці сувою «Анастасі»
Сувій «Анастасі», що зберігається у Британському музеї, розповідає про військові походи та сурові умови давньої кампанії. Автор листа, Хорі, попереджає про зустрічі з високими й агресивними людьми. Вони нібито перевищували звичайних воїнів на зріст до восьми футів. Текст описує групу «сьосу», яка ховалася в ущелинах і славилася жорстокістю.
Зв’язок з біблійними велетнями
Експерти Інституту біблійної археології Армстронга пов’язують ці описи з дискусіями про біблійних велетнів. Деякі припускають згадку про Ога, правителя рефаїмів з єврейських текстів. Посилаються також на ханаанську табличку з описами божеств і міст, пов’язаних з цим царем.
За оцінками інституту, розміри, наведені Хорі, відповідають зросту від 2,03 до 2,59 метра. Це підживлює гіпотези про окрему групу людей великої статури. У Книзі Буття фігурують «нефілім» — велетні чи «занепалі». Традиційно їх вважають знищеними Потопом, але деякі джерела натякають на нащадків.
Історики закликають уникати сенсацій. «Сьосу», або «шасу», були кочівниками Леванту. Описи можуть відображати перебільшення, враження автора чи військові виклики, а не свідчення про міфичних велетнів.
Дискусії тривають. Фахівці погоджуються: давні тексти змішують факти з образами. Сувій лишається цінним історичним джерелом, хоч і не доводить легенд про велетнів.
Олексій Паламарчук