Лідери країн Європейського Союзу на неформальному саміті на Кипрі 23–24 квітня обговорили механізм взаємної допомоги за статтею 42.7 договорів ЄС. Головне питання: як уникнути конфлікту з п’ятою статтею НАТО — ключовою гарантією безпеки Альянсу. Про це повідомляє джерело.
Невизначеність механізму
Стаття 42.7 зобов’язує держави-члени надавати один одному всю можливу допомогу у разі агресії. Та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен визнала: принцип чіткий, але деталі застосування залишаються невизначеними. Неясно, коли саме активувати механізм і хто координуватиме дії.
Ініціатива Кипру та занепокоєння Сходу
Дискусію ініціював Кипр, який не входить до НАТО. Країна прагне гарантій від ЄС, особливо після інцидентів із безпілотниками під час війни на Близькому Сході. Тим часом країни східного флангу Союзу, що відчувають загрозу від Росії, наполягають: нові інструменти мають доповнювати НАТО, а не дублювати його.
Міністр закордонних справ Кипру Константінос Комбос уточнив: стаття 42.7 не вимагає обов’язково військової відповіді. Допомога може бути дипломатичною, технічною, медичною чи навіть цивільною — залежно від обставин.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав зробити механізм практичнішим. Лідери ЄС обережні: оборона традиційно — сфера НАТО та національних урядів.
У підсумку Союз шукає баланс: посилити власну систему допомоги, не послаблюючи архітектуру безпеки на чолі з НАТО.
Додатково, 22 квітня Німеччина вперше в історії бундесверу ухвалила військову стратегію. Вона враховує бойовий досвід України для розвитку армії.