Європа розробляє резервний план для посилення власної оборони, якщо президент США Дональд Трамп виведе країну з НАТО. Про це повідомило джерело з посиланням на неназваних співрозмовників, знайомих із питанням.
Резервний план передбачає використання наявних структур НАТО для захисту Європи без участі США. Він набирає обертів після підтримки Німеччини, яка раніше виступала проти самостійного підходу.
Зміна позиції Берліна
Чиновники працюють над концепцією, яку дехто називає “Європейським НАТО”. Вони планують залучити більше європейців до командних ролей в Альянсі та доповнити ресурси США власними силами.
Плани не претендують на конкуренцію з НАТО. Головна мета — зберегти стримування Росії, оперативну безперервність і ядерний захист, навіть якщо Вашингтон виведе війська чи відмовиться від захисту Європи, як погрожував Трамп.
Ініціатива прискорилася після погроз Трампа захопити Гренландію в Данії та відмови Європи підтримати війну проти Ірану. Ключовий поворот стався в Берліні. Канцлер Фридрих Мерц, турбуючись за Україну, дійшов висновку, що Трамп плутає жертву з агресором і що в політиці США щодо НАТО зникли чіткі цінності.
“Перенос бремени з США на Європу продовжується і триватиме… як частина стратегії оборони США”, — заявив президент Фінляндії Александр Стубб, один із лідерів дискусій.
“Найважливіше — зрозуміти, що це відбувається, і зробити це керованим способом, а не допустити раптовий вивід військ”, — додав він.
Міністр оборони Німеччини Борис Писториус наголосив: дискусії в НАТО непрості, але вони створюють можливості для Європи. Він назвав Альянс незамінним для обох сторін.
Практичні кроки та виклики
Згода Німеччини об’єднала Велику Британію, Францію, Польщу, скандинавські країни та Канаду. План перейшов до конкретики: хто керуватиме протиповітряною обороною, коридорами підкріплення в Польщу й Балтію, логістикою та навчаннями без американських офіцерів.
Європа прискорює виробництво ключового обладнання: засобів боротьби з підводними човнами, космічних і розвідувальних систем, літаків-заправників та повітряної мобільності. Приклад — спільний німецько-британський проект крилатих ракет-невидимок і гіперзвукової зброї.
Проте реалізація складна. Верховний головнокомандувач у Європі завжди американець, а Штати не планують поступатися посадою. Жодна європейська країна не має достатнього авторитету чи ядерного потенціалу для заміни США. Європа бере більше ролей, але залежить від американської розвідки, супутників і систем раннього попередження.
Франція та Британія розширюють власні ядерні та розвідувальні можливості, але повна заміна неможлива без років інвестицій.