Юпітер, найбільша планета Сонячної системи, виявився не таким, як вважалося півстоліття. Новий аналіз даних NASA уточнив його форму та розміри. Команда Інституту науки Вайцмана разом із колегами представила найточніші параметри газового гіганта.
Джерело повідомляє про ключові результати.
Дослідження спирається на 26 вимірювань космічного апарата Juno. З 2021 року його орбіта дозволяє фіксувати Юпітер у вигідному положенні відносно Землі. Це дало змогу простежити заломлення радіосигналів в атмосфері й оновити модель форми планети.
Тонший екватор і пласкіші полюси
На екваторі Юпітер на 8 км вужчий, а біля полюсів — на 24 км сплюснутіший. Планета має тонший профіль і сильніше сплющення, ніж показували дані півстоліття тому.
Раніше форму визначали за кількома радіовимірюваннями місій Voyager і Pioneer 1970-х. Juno, що діє з 2016 року, забезпечив десятки нових даних.
Аналіз сигналів дозволив скласти карти температури та щільності атмосфери. Це уточнило форму й узгодило моделі внутрішньої будови з гравітацією та атмосферними процесами.
Навіть кілька кілометрів різниці критичні для розуміння газових гігантів. Юпітер — еталон для планет Сонячної системи та позасонячних. Нові дані вплинуть на теорії їхнього формування й еволюції.
Потужні вітри, які раніше недооцінювали, допомогли пояснити розбіжності спостережень і моделей. Тепер учені зазирнули глибше під хмари.
Методи застосовуватимуть для майбутніх місій, аби точніше вивчити атмосферу й надра газових світіл.
Олексій Паламарчук