Хліб в Україні може різко подорожчати: скільки коштуватиме

Буханки хліба з українськими гривнями та порожнім гаманцем, символ подорожчання в Україні
Буханки хліба з українськими гривнями та порожнім гаманцем, символ подорожчання в Україні

В Україні може зрости вартість хліба — «продукту номер один». Основні причини: нестача робочих рук, підвищення тарифів на електроенергію та потреба в генераторах під час аварійних відключень.

Крафтова випічка: реалії малого бізнесу

У селі Витачів на Київщині крафтова пекарня приваблює туристів хлібом з печей на дровах. Та автентичність не рятує від економічних викликів.

Олександр Собко, власник пекарні: «Оскільки ми про смаки — не про ціну, то хліб у нас дорожчий. Ціна на хліб стартує від 50-80 грн за одиницю і може досягати 220-230 грн».

Востаннє ціни підняли восени — на 10-20%. Зараз тиснуть витрати на дрова й електрику для генераторів. Поки підвищення не планують, але галузь напружена.

Промислові прогнози та державна підтримка

У Всеукраїнській асоціації пекарів стримувати ціни стає неможливо. Тарифи на світло, бронювання працівників і генератори підвищили собівартість на 6-7% лише після Нового року.

Олександр Тараненко, перший віцепрезидент асоціації: «Недавно було прийнято рішення про збільшення тарифів на електроенергію. Це спричинить зростання витрат приблизно на 30%. Порахували збільшення фонду зарплати — тільки ці два фактори собівартість збільшили десь на 4%. А крім того — робота на генераторах, збільшення цін на інші складові… У середньому десь на 6-7% збільшилася собівартість тільки після Нового року».

Пекарі прогнозують +5% уже в лютому. Батон коштує 25 грн (неупакованого) чи 30 грн (упакованого). Додаток — 1-1,5 грн. Для пенсіонера, який їсть 5-6 батонів на місяць, витрати зростуть на 5-7 грн.

Покупці ставляться з розумінням. Гендиректор НДІ «Украгропромпродуктивність» Володимир Івченко пов’язує динаміку 2026 року з фронтом.

Володимир Івченко: «Якщо закінчиться війна — це буде сценарій незначного підвищення ціни, стабілізація в межах 10-12%. Якщо війна буде продовжуватися, мабуть, залишиться динаміка, яка була в 24 і 25 роках — десь у межах 15-18%».

Уряд не регулює ціни напряму, але розширює підтримку.

Тарас Висоцький, заступник міністра: «Підприємствам треба мати кошти, щоб виплачувати зарплати і не бути банкрутами. Роблячи регулювання, тоді треба було б робити дотації — компенсувати. Уряд розширив програми пільгового кредитування для енергозабезпечення, збільшив суму максимального кредиту з 150 до 250 млн грн».

Пекарі запевняють: без хліба не залишаться. Олександр Собко з Витачева готовий забезпечити 5-7 тисяч мешканців щодня як соціальна пекарня.

Related Post

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *