Учені підтвердили існування двох рідкісних сумчастих тварин, які вважалися вимерлими протягом останніх 6000 років. Карликового довгопалого опосума (Dactylonax kambuayai) та кільцехвостого планера (Tous ayamaruensis) виявили у важкодоступних тропічних лісах півострова Фогелькоп на Новій Гвінеї.
Характеристики та історія знахідок
Раніше обидва види знали лише за викопними рештками. Опосума описали за зразками з Австралії часів плейстоцену. Кільцехвостого планера — за матеріалами з Нової Гвінеї пізнього плейстоцену та раннього голоцену. Їх вважали зниклими близько шести тисяч років тому.
Карликовий довгопалий опосум вирізняється характерною смугою вздовж спини та незвично довгим четвертим пальцем — майже вдвічі довшим за інші. Ним тварина дістає личинок комах із деревини. Останні згадки про опосума датуються 600 роками тому на території Західного Папуа.
Кільцехвостий планер — перший новий рід сумчастих, описаний у Новій Гвінеї з 1937 року. Його виявили завдяки фотографіям місцевих дослідників, фрагментам викопних решток, зразку 1992 року та знанням громад.
Значення відкриття та виклики
Місцеві жителі відіграли ключову роль. Представниця народу майбрат Ріка Кораїн зазначила, що клани тамбрау та майбрат називають планера «тусом» і вважають священною твариною, пов’язаною з духами предків.
Науковці віднесли види до «таксонів Лазаря» — організмів, оголошених вимерлими, але повторно знайдених. Керівник дослідження, професор Тім Фланнері, назвав відкриття двох видів справжнім науковим проривом.
Дослідники пов’язують присутність сумчастих у Новій Гвінеї з геологічною історією: півострів Фогелькоп — давня частина австралійського континенту.
Статус збереження видів ще не визначено. Їхній ареал обмежений, тож вони вразливі до вирубки лісів, забудови та торгівлі дикими тваринами. Вчені закликають провести обстеження та розробити заходи захисту.
Олексій Паламарчук