Десятиліттями людство вдивляється в нічне небо, шукаючи ознаки позаземних цивілізацій. Проте ми могли пропускати їхні спроби контакту. Нове дослідження ставить під сумнів методи виявлення радіосигналів. Космічна погода сильно спотворює передачі.
Спотворення вузьконаправлених сигналів
Експерименти зосереджувалися на сплесках радіочастот — сигналах, які важко пояснити природними процесами. Експерти виявили проблему: вузький сигнал від інопланетного передавача розширюється поблизу зірки. Він “розмазується” до виходу з атмосфери.
Детектори пропускають такі сигнали, бо шукають сфокусовані хвилі. “Якщо сигнал розширюється через середовище його зірки, він може опуститися нижче порогів виявлення, навіть якщо він там є. Це пояснює радіомовчання під час пошуку техносигнатур”, — пояснює астроном Інституту SETI, провідний автор дослідження доктор Вішал Гаджар.
Роль зоряної плазми та перспективи пошуку
Дослідники аналізували радіопередачі від земних апаратів у Сонячній системі. Турбулентна плазма зірки, як Сонце, змінює сигнали. Карликові зорі класу М — 75% зірок Чумацького Шляху — спотворюють їх найсильніше.
Вчені пропонують нові методи, що враховують ці фактори. “Кількісно оцінивши вплив зоряної активності на вузькосмугові сигнали, ми розробимо пошукові системи, які відповідатимуть реальним сигналам на Землі”, — зазначає співавторка Грейс С. Браун.
Найкращі кандидати на життя — землеподібні планети в зонах habitability. Наприклад, TRAPPIST-1e за 40 світлових років чи K2-18b, потенційно сповнена життя.
Ветеран NASA доктор Джентрі Лі, який працює з 1968 року, переконаний: іншопланетяни існують, але не відвідували Землю. НЛО мають простіші пояснення. Та шанси знайти життя деінде величезні.
Розвинені цивілізації можуть передавати сигнали не радіохвилями, а короткими світловими спалахами — як земні світлячки.
Олексій Паламарчук