Україна зіткнулася з новою повітряною загрозою — малорозмірними дронами, які уникають класичних радарів. Ефективна протидія вимагає суцільної системи детекції та співпраці із західними партнерами.
Про це заявив експерт з авіації Анатолій Храпчинський в ефірі джерела.
Малопомітні цілі обходять ППО
Йдеться про малопомітні, нешвидкісні об’єкти, що «випадають» з поля зору радіолокаційних систем. Росія систематично тестує слабкі місця української протиповітряної оборони, летячи на надмалих висотах і ховаючись за інфраструктурою.
«Це малопомітна, малорозмірна, нешвидкісна ціль, яка не може додаткуватися класичним системам радіолокацій. Більше того, тут давно постає питання щодо пошуку рішень, які б дозволили нам виявляти такі повітряні цілі», — наголосив Храпчинський.
«Нам треба створювати суцільну систему детекції по всій території України, тому що ворог буде шукати постійно дірки нашої протиповітряної оборони для того, щоб обходити на малих висотах, використовувати, наприклад, автомобільні шляхи, щоб підпадати під шум автотранспорту і не бути поміченим», — пояснив він.
Шлях до захисту та психологічний тиск
Проблема актуальна для світу загалом. Україна може стати піонером у її вирішенні.
«Це сучасна загроза, від якої треба шукати рішення. І це не про те, що на четвертий рік війни ми не здатні протидіяти такій загрозі. Це про те, що у світі поки що не існує готових технологій, які могли б повністю забезпечити захист», — зазначив експерт.
«Саме тут, в Україні, її можна створити. Для цього нам потрібно активно кооперувати зусилля із західними партнерами, щоб напрацювати більш технологічне рішення», — додав Храпчинський.
Виробництво дронів простіше, ніж системи виявлення. «Одна справа — зробити дрон на базі китайських комплектуючих. Інша — створити систему пасивно-активної радіолокації, яка буде спроможна виявляти такі малопомітні цілі».
Нещодавні польоти над Києвом несли не лише розвідку. «Це був ударний безпілотник, але він використовувався зі Starlink, із камерами, які дозволяли йому збирати інформацію», — уточнив фахівець. Дані ворог отримує й із супутників.
Такі акції тиснуть на суспільство. «Не треба забувати, що це й асиметричний хід з боку Російської Федерації для тиску на українське суспільство. Меседж простий: мовляв, ми долетіли до Києва і спокійно літаємо над містом».
Вони супроводжуються масованими атаками. «Позавчора вони завдали активних ударів різними типами ракет — балістичними та надшвидкісними».
26 січня над Києвом зафіксували проліт російського «Шахеда», але тривогу не оголошували.
