Вчені розкрили властивості найдавнішої води на Землі віком 2,6 мільярда років. Вона виявилася надзвичайно солоною, гіркою та непридатною для пиття. Дослідження показало, що така рідина могла підтримувати мікробне життя в повній ізоляції від атмосфери.
Відкриття в канадській шахті
Професорка кафедри наук про Землю Торонтського університету Барбара Шервуд Лоллар взяла участь у дослідженні Канадського докембрійського щита. У 2013 році геологи натрапили на унікальну тріщину в шахті міста Тіммінс, провінція Онтаріо, Канада. Вода віком приблизно 2,64 мільярда років перебувала на глибині майже три кілометри, захищена від зовнішніх впливів.
Тіммінс розташований на найстарішій частині земної кори Північної Америки. Геологічні шари тут збереглися без значної ерозії чи сейсмічної активності.
Дослідники проаналізували благородні гази, як ксенон, для точного визначення віку. Ці інертні елементи не реагують з іншими речовинами, слугуючи надійним маркером часу.
«Використовуючи ізотопи води та благородних газів, ми змогли підтвердити, що ця вода не має жодних сучасних компонентів і справді ізольована від сучасного кругообігу води», — зазначила Барбара Шервуд Лоллар.
Спочатку вчені оцінили вік у 1,5 мільярда років. Подальший аналіз довів ізоляцію рідини з моменту формування мінералів понад 2,6 мільярда років тому. Тоді на Землі не було рослин, тварин чи складних клітин. Атмосфера містила мало кисню, а життя обмежувалося одноклітинними організмами.
Смак і значення відкриття
Стародавня вода містила хімічні сполуки для мікробного життя в екстремальних умовах. Це підвищує шанси знайти подібні середовища на інших планетах, наприклад, під поверхнею Марса.
Міф про те, що Барбара Шервуд Лоллар пила цю воду, виявився вигадкою. «На жаль, історія про те, що я пила цю воду, — це вигадка. Я не робила цього і нікому не радила б», — спростувала вчена.
Під час робіт краплі рідини випадково потрапляли на обличчя дослідників. Вони зрозуміли: вода вдесятеро солонiша за морську і надзвичайно гірка. Її вживати неможливо.
Відкриття розкриває ранню історію Землі та моделює умови для життя в космосі.
Олексій Паламарчук