Дослідники Океанографічного інституту Вудс-Гоул (WHOI) у штаті Массачусетс здійснили сенсаційне відкриття. Під час оцифрування архівів вони натрапили на найстаріший відомий аудіозапис співу горбатого кита, датований понад 70 роками тому.
Випадкова знахідка, що випередила час
Тоді науковці інституту разом з Управлінням військово-морських досліджень США тестували нові гідролокаційні системи. Вони зафіксували незвичайні звуки і зберегли їх, не підозрюючи про значення запису.
Історичний аудіофайл датовано 7 березня 1949 року, поблизу Бермудських островів. Він з’явився майже за 20 років до того, як Роджер Пейн офіційно описав феномен «співу китів».
Запис виявила минулого року директорка служби дослідницьких даних WHOI Ешлі Джестер. Він зберігся на пластиковому диску диктофона Gray Audograph, непризначеного для підводного використання. Команда судна Atlantis інтегрувала пристрій у першу систему підводного запису, яку жартома назвали «валізкою».
Звуковий ландшафт океану до судноплавства
Цей запис має величезну наукову цінність. Морський біоакустик WHOI Пітер Тайак зазначає: він передає акустику океану кінця 1940-х, яка була значно тихішою за сучасну.
Сьогодні кити адаптують вокалізацію через антропогенний шум, зокрема від судноплавства. Історичний аудіо дає базову лінію для аналізу змін у піснях горбатого кита та впливу людини на океанську акустику.
Олексій Паламарчук