Сили оборони України з 2022 року отримали на озброєння десятки типів західних безпілотників — від розвідувальних до ударних. Однак найкраще себе показали саме два розвідники з фіксованим крилом — Vector з Німеччини та FlyEye з Польщі.
Про це розповів український аналітик та оператор дронів із позивним “Алекс” у коментарі джерелу. На його думку, ефективність цих систем пояснюється прямим контактом виробників із підрозділами, які використовують дрони на фронті, та оперативними вдосконаленнями техніки.
“Вони отримують зворотний зв’язок безпосередньо від військових, швидко вносять зміни у конструкцію й відправляють оновлені системи назад. Ці компанії мають свої представництва, ремонтні й дослідницькі центри в Україні”, — наголосив “Алекс”.
Завдяки експлуатації у складних бойових умовах виробники виявили недоліки, усунули їх і навіть налагодили локальне виробництво в Україні. Прикладом стала компанія Quantum Systems, яка модернізувала свій Vector саме на основі українського досвіду.
Проблеми інших дронів
Втім, не всі західні дрони виявилися успішними. Деякі моделі виявилися повністю неефективними через слабку стійкість до російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
“Деякі європейські виробники визнають, що ніколи не тестували свої дрони в умовах таких перешкод, які є на українському полі бою”, — зазначив “Алекс”.
Особливо проблемними виявилися безпілотники Skydio американського виробництва — попри те, що саме з дронів цієї компанії армія США колись уперше скидала бойові гранати. В Україні ж вони показали ненадійну роботу в умовах активної РЕБ, і навіть сам виробник визнав низьку якість своїх систем.
“Алекс” також наголосив, що проблема полягає не лише в техніці, а й у браку інформаційного обміну.
“Між багатьма європейськими й американськими компаніями існують пробіли у знаннях про реальну ситуацію на фронті. Коли інформація доходить до них, вона часто вже застаріла”.
За його словами, це стосується і частини українських виробників, які не мають прямого контакту з бойовими підрозділами.
Прихована загроза на фронті
Росія за рік створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, і ключовим елементом у ній є не стільки зенітні дрони, скільки радіолокаційні станції — зокрема РЛС СКВП (Система контроля воздушного пространства).
Фахівець Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, що повноцінна робота високоточних засобів ураження, до яких відносять і системи на кшталт HIMARS, залежить від достовірної та актуальної розвідки. Якщо ворог перекриє підхід до цілей через мережу РЛС і зенітних дронів, то й удари ракетною артилерією втратять ефективність.
Церковний Юрій