Коли українські міста потерпають від спеки, енергосистема працює на межі, а зливи перетворюють вулиці на річки, постає питання: чи не повторюємо ми помилки, які Європа зараз виправляє за мільярди євро?
Уроки старої архітектури
Вузькі вулиці Севільї, Кордови чи Флоренції не просто красиві — вони створені для спекотного клімату. Білі фасади, внутрішні дворики з фонтанами, товсті стіни та затінок від дерев допомагали охолоджувати повітря без кондиціонерів. У Нідерландах століттями залишали місце воді, а не ховали річки в колектори.
Сучасна Європа після Другої світової війни повірила в технології та бетон. Річки замурували, болота осушили, дерева замінили парковками. Сьогодні вона витрачає мільярди, щоб повернути природу назад: відкриває річки, створює дощові сади та зелені коридори.
Виклики для України
В Україні спекотні дні, пікові навантаження на електромережу та раптові повені стають нормою. Клімат змінюється: тепліше повітря утримує більше вологи, а екстремальні зливи й хвилі спеки частішають.
Під час відбудови важливо враховувати клімат уже зараз. Це означає не просто нові матеріали, а відмову від логіки минулого століття. Дерева — не декор, а природний кондиціонер. Вода — не проблема, а ресурс. Міста треба проєктувати з урахуванням сонця, вітру та дощів.
Україна має шанс не повторювати чужих помилок. Відбудова може стати продовженням європейського досвіду з урахуванням уроків, які Європа засвоїла дорогим коштом. Питання просте: чи будуємо ми для клімату, який пам’ятаємо, чи для того, в якому житимуть діти?
Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля, гендиректор «Офісу сталих рішень».
Церковний Юрій