Німеччина 20 квітня викликала посла Росії Сергія Нечаєва через попередні погрози Москви щодо об’єктів на території ФРГ. Про це повідомило в X МЗС Німеччини.
“Прямі погрози Росії стосовно об’єктів у Німеччині є спробою послабити нашу підтримку України та перевірити наше єдність. Наша відповідь однозначна: нас не залякати”, – заявили у німецькому МЗС.
Контекст російських погроз
15 квітня Міноборони РФ оприлюднило адреси компаній у Європі, Туреччині та Ізраїлі, які виробляють БПЛА для України або комплектуючі до них. Москва назвала це “ескалацією” та звинуватила європейських лідерів у втягуванні країн у війну з Росією.
14 квітня голова Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко в коментарі джерелу заявив, що Росія розпочинає когнітивну операцію. Вона готує своє населення до можливої потреби у військових діях проти країн НАТО.
Він прокоментував ухвалення Держдумою РФ у першому читанні законопроєкту. Документ надасть диктатору Володимиру Путіну повноваження відправляти війська до країн, де нібито переслідують росіян.
Нещодавні домовленості та економічні зрушення
Того ж дня, 14 квітня, у Берліні президент Володимир Зеленський уклав угоду про тіснішу співпрацю з Німеччиною в оборонній сфері. Особливий акцент – на протиповітряній обороні та технологіях безпілотників.
19 квітня видання WSJ повідомило про трансформацію економічної моделі Німеччини. Країна, яка довго залежала від автопромисловості, тепер орієнтується на оборонний сектор.