Підготовка нових спільних військових навчань Росії та Білорусі викликає тривогу в Україні й серед західних союзників. У Києві згадують: Кремль уже ховався за подібними маневрами перед повномасштабним вторгненням 2022 року. Заяви про розміщення ракет, приховану мобілізацію та активність російських сил у Білорусі змушують експертів переглядати ризики на північному фланзі.
Уроки 2022-го: попередження Зеленського
Президент Володимир Зеленський застеріг: навчання Росії та Білорусі можуть повторити сценарій перед вторгненням. Кремль використовував маневри для концентрації військ і підготовки удару. Україна уважно стежитиме за масштабом подій. Загроза стосується не лише Києва, а й самих білорусів, яких можуть втягнути у війну.
Ракети “Орешнік”: виклик для Європи
Тривогу посилили повідомлення про підготовку майданчиків для новітніх ракетних комплексів “Орешнік” у Білорусі. Зеленський підтвердив: рішення узгоджене з Олександром Лукашенком. Ракет ще немає, але техніка для них уже з’явилася. Це психологічний тиск на Захід, який водночас загрожує всій Європі.
Прихована мобілізація в Білорусі
Паралельно фіксують масовий призов резервістів під виглядом перевірки боєготовності. За словами опозиційного політика Павла Латушка, це прихована мобілізація. Виклики надходять миттєво, збори тривають до двох місяців. У декого забирають телефони. Мобілізовано сотні офіцерів запасу, точні цифри невідомі.
Позиція Києва: загрози поки не видно
Державна прикордонна служба України не фіксує переміщення техніки чи скупчення військ біля кордону. Перевірки в Білорусі регулярні й часто слугують інформаційно-психологічним інструментом. Розвідка й армія пильно відстежують ситуацію.
Минулорічні навчання “Захід-2025” теж лякали. Та після них росіяни пішли, активності не зафіксували. Не всі кроки Кремля ведуть до ескалації. Ризик прикриття для наступу лишається.
Аналізи експертів
Аналітики Atlantic Council наголошують: Білорусь інтегрується у військову машину Росії. До 80% її ВПК працює на Кремль — боєприпаси, ремонт, компоненти, обхід санкцій. Лукашенко дистанціюється публічно, але факти протилежні. Мінськ — ключова загроза з півночі.
Звільнення політичних в’язнів після пом’якшення санкцій США має гуманітарний ефект. Та понад тисяча людей досі за ґратами. Без стратегії тиск послабить режим, посиливши репресії та залежність від Москви. Санкції — інструмент змін, а не торгу. Європа має закрити лазівки й вдарити по фінансах.
Перспективи європейської інтеграції стимулюватимуть трансформацію. Захід потребує послідовності.
Військова інтеграція та нові тактики
Інститут вивчення війни (ISW) фіксує: Росія використовує Білорусь для ударів по Україні. Цивільна інфраструктура — вежі зв’язку, ретранслятори — керує дронами. Маршрути атак на північ і захід країни йдуть через Білорусь.
20 лютого проукраїнські хакери розкрили кібероперацію: зламали акаунти росіян, відстежили підготовку ударів. Дані передали ЗСУ, підвищивши протидію. Цілі — енергетика, залізниці.
Випробування НАТО
Російські об’єкти через Білорусь проникають у простір країн Альянсу. Нещодавно — у Польщі. Там контролювали ситуацію, але інциденти регулярні. Це тест реакції.
Україна не бачить підготовки наступу з півночі. Росія тисне ресурсами, психологічно, відволікаючи союзників. Все залежить від фронту, ресурсів Кремля та Заходу.