На Запоріжжі авіаудари ворога стали щоденними. До них додалися масовані атаки дронами. Села, які ще недавно вважалися тиловими, перетворюються на прифронтові згарища.
Окупанти намагаються підійти до Запоріжжя на відстань артилерійського пострілу. Вони знищують усе на своєму шляху. Про виживання під вогнем та примусову евакуацію дітей — у репортажі кореспондента.
Згарища замість домівок на Оріхівщині
Чорні від пожеж дерева, розбиті будинки та покинуті тварини — така картина сіл Оріхівського району. Місцеві жителі, які трималися за домівки до останнього, тепер рятуються з-під руїн.
Олена, місцева жителька: «Думали, мене омине… На початку війни нас дуже побили, та сторона постраждала, думали — пронесе. Я завжди з документами. Коли прилетіло, коридорчик уцілів, і ми через нього витягнули речі».
У двір Олени влучила 250-кілограмова авіаційна бомба. Родину врятувало те, що в момент вибуху їх не було вдома.
Нові загрози та евакуація
Фронт підступає до стратегічної Оріхівської траси. Селище Комишуваха, раніше відносно безпечне, нині під щоденними обстрілами. Ворог застосовує новітню зброю.
«Бандера», військовослужбовець ЗСУ 65-ї ОМБр: «Найбільш активними стали удари КАБами та ФПВ на оптиці. Оптоволокно скрізь по Оріхову. Ворог просувається від Степногірська у бік Запоріжжя та Комишувахи».
Воїни ЗСУ стримують просування в полях. Співвідношення сил не на їхню користь. Малі групи противника атакують хвилями, ховаючись у темряві та негоді.
Військові на позиціях: «Людський матеріал у противника ніколи не закінчується. Закінчуються у нас снаряди та дрони, а ворожі штурмовики сунуть накатами. Стріляємо по всьому, що рухається».
У Таврійській громаді попри канонаду лишаються діти. Їх евакуюють першими. За словами сільського голови Миколи Свириденка, з 70 дітей залишилося менше тридцяти.
Поліція вивезла 11-річну Карину з родиною на броньованому авто. Дівчинка звикла до підвалів.
Карина, 11 років: «Доводилося спускатися в підвал по два, три, а бувало і по чотири рази на день. Коли летіло — здавалося, що прилетить зовсім поруч».
Прифронтові села порожніють. Тишу переривають вибухи. Біля спалених домівок чатують покинуті тварини, чекаючи господарів.
Олексій Паламарчук