Поки світова увага прикута до подій в Ірані чи Дубаї, в окупованих росіянами Олешках на лівобережжі Херсонщини розгортається гуманітарна катастрофа. Місто опинилося в блокаді: люди без їжі, а спроби доставити хліб коштують цивільним життя.
Ситуація в окупованих Олешках
Олешки перебувають під російською окупацією з перших місяців повномасштабного вторгнення — вже чотири роки. Частина інфраструктури зруйнована обстрілами, тисячі жителів виїхали. Досі там залишається кілька тисяч цивільних.
За словами очільниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, у громаді лишилося не більше 6 тисяч мешканців з майже 40 тисяч до вторгнення.
Від середини січня 2026 року ситуація загострилася. За півтора місяця продукти доставили лише раз.
«За весь цей період, від середини січня до сьогодні, мені відомо тільки про одне доставлення продуктів до Олешок», — розповіла вона джерелу.
Інші спроби закінчувалися трагедіями. Люди гинули, намагаючись привезти хліб. Гасаненко називає це блокадою цивільних.
«Росія експлуатує тему “блокади Ленінграда” і говорить про страждання людей тоді. А що сучасні росіяни роблять з нашою громадою? Це дорога смерті для цивільних під дронами. В Олешках то що — не блокада?» — заявила очільниця МВА.
Дорога під дронами і дефіцит усього
Місцеві в соцмережах повідомляють: системного підвозу їжі немає. Російська адміністрація не допомагає. Єдиний шанс — прорватися через блокпости.
Щодня з 7:00 до 11:00 люди чекають біля лікарні на стадіоні «Старт» в надії на продукти. За півтора місяця лише дві легковики привезли молоко й овочі — розібрали за 15 хвилин зі штовханиною.
Дорога до міста смертельна: колеса пробивають уламки й дріт, дрони змушують водіїв виходити й піднімати руки. Повернутися назад майже неможливо — на блокпосту в Голій Пристані не пропускають.
«Нещодавно сімейна пара не витримала ситуацію, сіла на свій автомобіль та дивом виїхала з Олешок через трасу в районі Голої Пристані. Скупилися для себе та сусідів продуктами, але коли поверталися додому до Олешок, то на тому ж БП у Голій Пристані окупанти вже не пропустили їх. Люди пояснювали, що їдуть до себе додому і що там люди похилого віку, яким потрібні ліки та продукти, але військові кілька разів повторили «валіть назад, нехай вони там здохнуть». Тобто окупанти принципово не пропускають людей до Олешок на блокпосту в Гопрах. Виїхати ще хтось може на свій страх та ризик, а шансів заїхати (повернутись) у людей немає», — пише Юрій Фурса у Facebook.
Працює лише одна «швидка», яка раз на дві доби їздить до Скадовська — лише для лікарні. Люди діляться закрутками, крупою, планують піші походи за 23 км до Раденська.
У місті брак не лише їжі, а й води, світла, газу, тепла. Пошук дров небезпечний через міни. Лікарня обмежена, аптека з мінімальним асортиментом. Поховання затягуються на тижні чи місяці — морг пошкоджено.
«Через безпекові ризики процедури часто затягуються на тривалий час. Тіла можуть місяць, а то й більше утримувати в морзі, який нещодавно потрапив під вогневий удар», — зазначила Гасаненко джерелу.
Російські військові ігнорують норми міжнародного гуманітарного права. Олешки — ізольована зона виживання між голодом, обстрілами та надією.
«Сьогодні Олешки живуть у режимі щоденного виживання — між небезпекою, нестачею ресурсів і надією на можливість повернення до нормального мирного життя», — підсумувала очільниця МВА.