Підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці є неприйнятним в умовах війни та може призвести до скорочення виробництва і втрати частини промисловості. На цьому наголосив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” (УМП) Олександр Каленков, коментуючи тарифну політику державних монополій.
Виклики для промисловості
До війни галузь гірничо-металургійного комплексу споживала близько 60% всієї електроенергії, яка йшла на промисловість, і перевозила понад 40% трафіку Укрзалізниці. Після 2022 року підприємства працюють у режимі виживання, переважно у збиток, нагадав Каленков.
Попри труднощі, галузь підтримує громади у прифронтових регіонах, сплачує податки, забезпечує валютні надходження та створює до 7,5–8 робочих місць в інших галузях. Вантажні перевезення залишаються основним джерелом прибутку для Укрзалізниці.
Каленков звернув увагу, що перевезення вантажів у низці країн ЄС вже дешевші, ніж в Україні. Ініціатива УЗ підвищити тарифи – це економічно необґрунтований крок, який веде у глухий кут.
Системні проблеми та наслідки
Проблема УЗ має системний характер: компанія поєднує прибутковий вантажний бізнес зі збитковим пасажирським, який генерує десятки мільярдів збитків щороку. “Що робить Укрзалізниця? Вона просто перекладає ці збитки на вантажні тарифи. В них немає іншого вибору. Хоча ця ситуація ненормальна, і так не робиться в європейських країнах. Там є державне субсидування пасажирських перевезень. Я думаю, що й у нас це теж могло би бути, тим більше в часи війни. Адже це соціальний проєкт, витрати за який має нести держава”, – підкреслив Каленков.
Підвищення тарифів призведе до протилежного ефекту: клієнти відмовлятимуться від послуг, вантажопотік зменшиться, а компанія отримає нові збитки. Підприємства скоротять обсяги виробництва і вийдуть з ринку. Наприклад, “АрселорМіттал Кривий Ріг” генерує близько 8 мільйонів тонн вантажообігу, що становить 5% від перевезень Укрзалізниці цього року.
УЗ планує підвищити тарифи на вантажні перевезення майже на 40% наступного року, щоб компенсувати збитки від пасажирських перевезень. За даними джерела, це призведе до скорочення ВВП на 100 млрд грн, втрати валютної виручки на 98 млрд грн, зменшення бюджетних надходжень більш ніж на 36 млрд грн та скорочення 76 тисяч робочих місць, з яких 26 тисяч – у промисловості.
Церковний Юрій