В Україні триває воєнний стан та загальна мобілізація. Уряд запровадив низку важливих змін, спрямованих на підвищення ефективності війська та безперервність роботи критично важливих підприємств. Серед них – спрощення процедури бронювання для працівників таких підприємств.
Окрім того, в країні тривають дискусії щодо якості мобілізації та можливого збільшення її обсягів у 2026 році. У Верховній Раді готується законопроєкт, що може заборонити виїзд за кордон для чоловіків, які отримали пільгове бронювання на 45 днів для виправлення військово-облікових порушень.
Посилення мобілізації у 2026 році: ключові аспекти
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про необхідність посилення мобілізації та рекрутингу у відповідь на наступ ворога, наголосивши, що ключова точка докладання зусиль – це люди, а не «залізо».
«Ключова точка докладання наших зусиль – не залізо, а люди. Мобілізація, рекрутинг, нові контракти – і відтак якісна підготовка. У підготовці персоналу ми не можемо стояти на місці, а мусимо розвиватись і рухатись уперед. Наголосив на цьому під час щомісячної наради з питань підвищення якості підготовки», – заявив Сирський.
Він наголосив, що в рамках підвищення боєздатності термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Головком ЗСУ планує вдосконалювати цей процес, підвищуючи рівень інструкторів та оснащення навчальних центрів. За результатами аудиту, навчання зміщують подалі від фронту, закріплюючи армійські корпуси за полігонами в центрі та на заході України.
Окремо Сирський відзначив важливість комплексної програми адаптації бійців на початку базової підготовки, щоб запобігти самовільним залишенням частин.
Крім того, він розкритикував незадовільний стан безпеки на деяких об’єктах і віддав невідкладні розпорядження щодо прискорення будівництва та оснащення укриттів у навчальних центрах.
Важливі зміни у бронюванні військовозобов’язаних
Кабінет міністрів України 8 грудня ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, спрямовані на прискорення захисту персоналу критично важливих підприємств та оборонно-промислового комплексу.
Головне нововведення – скасування 72-годинного строку перевірки списків працівників для тих підприємств, які вже мають підтверджений статус критично важливих.
Як повідомляють у Мінекономіки, це дозволяє швидше приймати рішення та забезпечувати безперервну роботу.
Водночас уряд запровадив норму, що дозволяє працівникам оборонно-промислового комплексу отримати пільгове бронювання на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні усунути порушення правил військового обліку.
Нововведення набирають чинності від дати офіційного опублікування постанови. Це дає змогу підприємствам швидко перейти на оновлений механізм і захищати працівників.
Нагадаємо, в Україні набув чинності закон, який суттєво змінив підхід до бронювання працівників оборонно-промислового комплексу та критично важливих підприємств. Зокрема, від 4 грудня підприємства можуть бронювати своїх співробітників без обмеження за кількістю. Раніше діяв відсотковий ліміт. Це дозволяє підприємствам зберігати повний штат для забезпечення безперервної роботи.
Водночас дозволяється бронювання працівників, які мають проблеми з військово-обліковими документами.
Варто зауважити, що тимчасове бронювання надається лише один раз на рік. Якщо працівник не усуває порушення протягом 45 днів, роботодавець має законне право його звільнити.
Пришвидшене бронювання через «Дію»
У Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що критичні підприємства зможуть перебронювати працівників через «Дію» втричі швидше.
«Зараз у багатьох підприємств завершуються терміни дії відстрочок їхніх працівників. Щоб уникнути ситуації, коли критично важливі фахівці втрачають бронь через процедурні затримки, тимчасово спрощуємо правила», – пояснили у відомстві.
Термін опрацювання заявок на бронювання працівників буде скорочено до 24 годин замість трьох діб.
Водночас підприємствам не доведеться більше чекати п’ять днів між заявами про анулювання бронювання працівників. Тільки-но попередню заяву опрацюють, можна буде одразу подавати наступну.
Зміни будуть тимчасовими та діятимуть до 1 лютого 2026 року. Після цього повернуться стандартні правила.
Міністерство цифрової трансформації наразі працює над впровадженням функції заздалегідь подавати заяви на продовження терміну бронювання працівників.
Це технічне рішення має на меті усунути будь-які часові прогалини між завершенням дії чинної відстрочки та початком нової, забезпечуючи безперервність захисту критично важливого персоналу.
Заборона на виїзд за кордон для заброньованих чоловіків
Нардеп Роман Костенко повідомив, що Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №14210, який передбачає тимчасову заборону на виїзд з України для частини заброньованих чоловіків.
Заборона стосуватиметься тих, хто порушив закон про військовий облік і отримав пільгове бронювання на 45 днів для усунення порушення.
Народний депутат Роман Костенко, один з авторів, вважає це «справедливою історією» і запобіжником, щоб ці особи не скористалися бронею для виїзду та подальшого залишення за кордоном.
«Я вважаю, це справедлива історія. Люди десь там перебували вдома, ховалися і не виконували норму закону щодо оновлення даних. Ми їм дали можливість забронюватись, хоча вони мали б кримінально відповідати», – зауважив Роман Костенко.
За його словами, наразі невідомо, коли саме Рада розглядатиме цю пропозицію.
«Думаю, що це може відбутися наступного року, на наступному пленарному засіданні», – сказав він.
Спрощення механізму подовження відстрочок для опікунів
Міністерство оборони України повідомило про оновлення Кабміном механізму автоматичного подовження відстрочок для опікунів та осіб, що здійснюють постійний догляд.
Для забезпечення ефективної електронної взаємодії реєстрів, тепер замість розширеного переліку документів опікунам достатньо надати реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, за якою здійснюється догляд.
«Запроваджені зміни гарантують коректну та безперебійну роботу механізму автоматичного продовження відстрочок для цієї категорії громадян», – зазначили у відомстві.
Хто вручатиме повістки у 2026 році
Військовослужбовці Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки опублікували перелік тих, хто має право, крім ТЦК, вручати повістки військовозобов’язаним.
У цьому переліку зазначені такі працівники:
- представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій);
- представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
- представники підприємств, установ, організацій;
- представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку).
Водночас повістки можуть бути вручені:
- за місцем проживання (декларованого/зареєстрованого);
- за місцем роботи чи навчання;
- у громадських місцях;
- у громадських будівлях;
- у місцях масового скупчення людей;
- безпосередньо у ТЦК;
- на блокпостах та пунктах пропуску через державний кордон.
Як може змінитися мобілізація у 2026 році
Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація в Україні може зіткнутися з новими викликами та потребою у залученні більшої кількості особового складу, якщо інтенсивність бойових дій зросте. Він зазначає, що Росія робитиме ставку на максимальний тиск, зосереджуючись на людському ресурсі (піхоті), що є для неї дешевшим і простішим, зокрема, за рахунок мобілізації ув’язнених.
На противагу цьому, Україна, не маючи можливості виставити таку ж кількість людей, має робити акцент на технологічній складовій.
«Рішення буде прийматись у разі, наприклад, збільшення інтенсивності боїв. Війна – абсолютно непрогнозована річ. Треба завжди готуватись до найгіршого, обговорювати такі варіанти з усвідомленням ризиків та загроз», – підкреслив експерт.
Водночас секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко заявляв, що щомісячна мобілізація в Україні (близько 30 тис. осіб) покриває лише 50% потреб війська.
Нардеп також розкритикував проблеми з якістю призову, зазначаючи, що 30 тис. мобілізованих зараз за якістю «це, мабуть, навіть не 20 тисяч 2023-го». Костенко вважає, що методи залучення, такі як «бусифікація», не гарантують високої моральної якості.
Він закликав ухвалити непопулярні рішення для збільшення як кількості, так і якості призову, натякаючи на уникнення відповідальності політичним керівництвом.
Костенко підкреслив, що нинішня система мотивації та рекрутингу неефективна і не відповідає реальним потребам армії.
Військові критикують ідею посиленої мобілізації
Однак командирка медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова наголошує, що «мобілізація навиворіт» (коли до армії беруть непридатних чоловіків) шкодить війську.
«… командири і медики стають заручниками системи, яка жене в армію всіх підряд (точніше тих, хто не має можливостей/звʼязків відкупитися), а потім сама не знає, що з ними робити», – наголосила військовослужбовиця.
За словами Михайлової, нерідко трапляються випадки, коли чоловіків мобілізують на вулиці ТЦК і реального ВЛК і направляють одразу до військової частини як придатних.
Водночас керівник штабного фонду Третього армійського корпусу Олег Петренко заявив, що зниження мобілізаційного віку або посилення методів мобілізації в Україні без системних реформ у Збройних силах – хибний шлях. За його словами, це може призвести до зростання кількості самовільних залишень частин і не дасть очікуваного ефекту на боєздатність армії.
«Це тупикова гілка розвитку подій. Потрібні системні зміни в армії. А толку нам мобілізовувати ще два мільйони – 1,8 млн через тиждень будуть у СЗЧ», – сказав військовий.
Він наголосив, що лише реальні зміни у системі управління, ставленні командирів до підлеглих та плануванні бойових операцій можуть зменшити бойові втрати та стимулювати людей приєднуватися до війська.
Водночас військовий зауважив, що мобілізація необхідна в Україні, однак перетворювати її на «інструмент покарання» не слід.