У пізньому неоліті одомашнені собаки зазнали значних анатомічних змін. Їхній мозок суттєво зменшився порівняно з мозком диких вовків. За об’ємом він став подібним до мозку сучасних дрібних порід, таких як чихуахуа чи кокер-спанієлі.
Про це йдеться в новому науковому дослідженні, опублікованому в джерелі.
Вчені пов’язують менший мозок сучасних собак з підвищеною тривожністю, агресивністю та слабшими когнітивними здібностями. Поки що неясно, чому ці риси з’явилися тисячі років тому. Одна гіпотеза припускає, що такі тварини служили “сигналізацією”, попереджаючи людей про небезпеку.
Як вчені простежили еволюцію мозку собак
Вплив одомашнення на розмір мозку собак давно викликає суперечки. Деякі дослідження пояснюють зменшення зниженою потребою в самостійному виживанні. Інші вказують на інші еволюційні фактори, незалежні від людей.
Дослідники проаналізували внутрішній об’єм черепів собак і вовків з різних періодів – від раннього палеоліту до сучасності. Це дозволило реконструювати зміни мозку під час одомашнення.
Найдавніші частково приручені собаки майже не відрізнялися від вовків за розміром мозку. Близько 35 тисяч років тому їхній мозок навіть збільшився, що могло допомогти адаптуватися до життя поряд з людьми.
Але 5 тисяч років тому все змінилося. За рештками з території сучасної Франції, мозок одомашнених собак зменшився майже вдвічі порівняно з вовками того періоду. Об’єм став подібним до мозку сучасних дрібних порід – від шпіців і пекінесів до колі.
Можлива причина – примітивний раціон. Давні собаки біля людських поселень харчувалися переважно залишками їжі і ще не мали важливих ролей.
Не всі вчені пов’язують розмір мозку з інтелектом. Деякі дослідження показують, що декоративні породи мають більший мозок, ніж службові.
Археологічні знахідки свідчать, що одомашнення не завжди було мирним. У Франції знайшли рештки частково прирученої тварини, яку, ймовірно, вбили ті самі люди, що намагалися її приручити.
Олексій Паламарчук