Реформа малої протиповітряної оборони (ППО) в Україні зумовлена зміною характеру повітряних загроз. Про це повідомив майор Андрій Данилюк, начальник ПВО Першого корпусу Національної гвардії «Азов», в коментарі джерелу.
За його словами, раніше системи ППО протидіяли переважно літакам, гелікоптерам і ракетам. Нині ж основну загрозу становлять дрони — дешеві, масові засоби ураження, які застосовують хвилями з різних напрямків.
Масовість атак і виклики виявлення
«Однією з головних причин розмов про реформу є саме масовість таких загроз. Коли одночасно в повітрі може перебувати значна кількість цілей, система повинна не лише мати достатню кількість засобів ураження, а й ефективно розподіляти їх між цілями. Це означає, що важливу роль починають відігравати не лише самі комплекси чи озброєння, а й системи управління, обміну інформацією та швидкого прийняття рішень», — пояснив Данилюк.
Дрони літають переважно на малих висотах, ховаючись за рельєфом чи забудовами. Тому критичною стає густа мережа спостереження: радари, спостережні пости. Без неї навіть сучасні засоби ураження отримують дані запізно.
Напрямки реформи
Друге — удосконалення систем управління та обміну даними. Швидкість передачі інформації часто вирішує результат.
Третє — розширення арсеналу перехоплення: від зенітної артилерії до мобільних груп і нових технологій для низьковисотних цілей. Це створює багатошарову оборону.
Ключове — координація підрозділів. Цілі не зупиняються на межах зон, тож інформація мусить передаватися миттєво.
Реформа — це комплекс: мережа виявлення, ефективне управління, різноманітні засоби та інтеграція. Нещодавно, 30 березня 2026 року, Міноборони повідомило про запуск першої приватної групи ПВО у Харківській області в рамках експерименту. У «Азові» наголошують: ідеальна ППО — це ешелонована система з кількома рубежами перехоплення, де кожен наступний резервує попередній.