Протягом 2025–2026 років Україна зупинила російське вербування на війну у шести державах. Масштаби рекрутингу суттєво знизилися у 39 країнах світу. Про це повідомив секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов під час презентації звіту “Комбатанти, наемники или жертвы торговли людьми? Как Россия эксплуатирует иностранных бойцов в войне против Украины”.
Зниження та зростання вербування
Суттєво зменшилися обсяги вербування іноземців у Кубі, Непалі, Шрі-Ланці, Єгипті, Індії, Сербії, Сирії та Пакистані.
Тим часом фіксується зворотна тенденція — зростання рекрутингу у країнах Центральної Азії та на пострадянському просторі. Йдеться про Узбекистан, Таджикистан, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Киргизстан, Вірменію, Молдову, Китай і Туркменістан.
Масштаби проблеми
Україна ідентифікувала понад 28 000 іноземців, які вступили до лав армії РФ. За словами Усова, це лише підтверджені дані з персональними відомостями, а реальна цифра може бути на 25–30% вищою.
У складі російських військ є громадяни 136 країн, не враховуючи регулярну армію КНДР чисельністю понад 14 100 осіб.
Частина іноземців іде на так звані “м’ясні штурми”, де вони виступають “відкритками” — першими виявляють позиції ЗСУ.
Росія активно залучає іноземців не лише до бойових дій, а й на підприємствах військово-промислового комплексу. Найбільше таких — з Індії, Непалу та Єгипту.
У 2026 році РФ планує укласти контракти ще з 18 500 іноземцями, що свідчить про нарощування вербування. Для протидії Україна запускає англомовний ресурс Stop Russian Recruitment у рамках проекту “Хочу жити”.
У полоні в Україні перебувають громадяни 48 країн, які воювали на боці РФ. Йдеться про сотні таких полонених.