Після чотирьох років повномасштабного протистояння війна в Україні опинилася в стані стратегічного глухого кута. Жодна зі сторін не має ресурсів для вирішальної перемоги. Дипломатичні зусилля залишаються формальними.
Таку думку висловив австралійський генерал у відставці, військовий аналітик Мік Раян у своєму новому огляді.
Тактичні успіхи проти стратегічної стагнації
Українські сили демонструють високу майстерність. Нещодавно вони звільнили близько 300 квадратних кілометрів у Запорізькій області. Однак, за словами Раяна, локальні перемоги не змінюють загальної картини на фронті. ЗСУ бракує штурмових потужностей для масштабних наступів.
Росія тим часом посилює тиск на тил, атакуючи енергетику. Кремль сподівається виснажити українське суспільство, але стратегія не дає бажаних результатів.
Проблеми РФ, переговори та сценарії на 2026 рік
Раян звертає увагу на кризу в російській армії:
- Кадровий дефіцит. Контрактники не перекривають втрат, Кремль розглядає призов резервістів.
- Деградація підрозділів. Якість підготовки новобранців падає, зростає жорстокість командування.
- Технологічна адаптація. Росія модернізує дрони, перетворюючи «Герань-2» на платформи для FPV-дронів.
Переговори в Женеві — лише формальність. Сторони розходяться в підходах: Україна готова до компромісів за збереження незалежності, Росія бачить у них слабкість Києва.
Війна триватиме у 2026 році. Раян виділяє три сценарії виходу з глухого кута:
- Технологічний або доктринальний прорив однієї зі сторін.
- Крах політичної волі через внутрішнє невдоволення чи тиск союзників.
- Поєднання обох факторів.
Витривалість України залежатиме від єдності, розвитку ВПК та підтримки Заходу. Генерал сумнівається, чи витримає російська економіка затяжний конфлікт.
Раніше джерело повідомляло, що переговори в Женеві зайшли в глухий кут. Київ і Москва створюють видимість процесу, аби уникнути гніву президента США Дональда Трампа. Обидві сторони бояться жорстких кроків з його боку. Кремль прагне дипломатичних здобутків, недоступних на фронті.
Олексій Паламарчук