На Запорізькому напрямку ворог не припиняє спроб прорвати оборону Оріхова. Атаки йдуть одночасно з трьох боків. Наземні шляхи перебувають під постійним вогнем. Єдиним порятунком для піхоти на передовій лишаються важкі дрони-бомбери.
Небезпечний шлях до передової
Дорога до Оріхова нагадує лотерею. Водій Сергій розраховує на швидкість, детектор дронів і щиру молитву. Будь-якої миті може з’явитися російський дрон на оптоволокні.
Доставка йде кількома етапами. Спочатку з темряви виходить НРК – наземний роботизований комплекс із посилками. Далі естафету підхоплюють пілоти важких «Геві Шотів».
«Кот», командир екіпажу важкого бомбера 65-ї ОМБр: «Найчастіше зараз це їжа, вода, повербанки. Ось, пакуємо Happy Birthday – сьогодні у побратима свято, відправляємо святкову посилку просто до бліндажа».
Боротьба з РЕБ і точні доставки
Повітряний шлях не менш ризикований. Ворог застосовує потужні системи радіоелектронної боротьби. Під час польоту екран пілота блимає: замість українського степу з’являється мапа Південної Америки.
Командир «Кот» знає ціну кожної посилки. Він повернувся з-за кордону на початку повномасштабної війни. Служив мінометником на Роботинському виступі, а нині нищить ворога з повітря.
Бомбери не лише годують піхоту. Вони мінують шляхи підходу окупантів. Ті просочуються малими групами з боку Малої Токмачки та Нестерянки, але часто підриваються на «сюрпризах».
Цієї ночі попри 15–20 прильотів КАБів за день і щільний РЕБ усі місії вдалися. Посилка падає точно біля бліндажа. У рації лунає: «Умнічка! Супер! Посилку забрав! Як прийняв?» – «Усе! Плюс-плюс!».