На стику Дніпропетровської та Запорізької областей десантники 95-ї окремої десантно-штурмової бригади активно просуваються вперед. Вони вже взяли під контроль вісім населених пунктів. Воїни витісняють окупантів, попри п’ятикратну чисельну перевагу противника. Українські бійці експлуатують слабкі місця ворога й захоплюють у полон навіть його операторів БПЛА.
Удар у слабке місце
Операцію з виходу в тил готували майже місяць у суворій таємниці. Десантники скористалися вдалою погодою та масштабним відключенням “Старлінків” у підрозділах РФ.
“Грек”, командир окремого 13-го батальйону 95-ї ДШБ: «Напрямок обраний дуже вдало. Противник тут слабкий, переважно мотострілкові підрозділи. Їхні командири доповідали „нагору“ про успіхи, які не відповідали дійсності. Зараз ми використовуємо цей наявний успіх і продовжуємо просуватися, паралельно знищуючи ворога».
Просування настільки стрімке, що ворожі оператори БПЛА не встигають розгорнутися. Вони переміщуються або здаються в полон.
Історія полоненого та перспективи
Серед трофеїв — російський солдат Олексій з Амурської області. До війни він працював на залізниці. Кремль “утилізував” його так: двотижневе навчання на Сахаліні, переліт до окупованого Маріуполя, мотоцикл та окоп під вогнем десантників.
Олексій, полонений окупант: «Чую українські голоси, чоловіки розмовляють. Я їх гукнув: „Хлопці, не стріляйте!“. Виліз спокійно, показав, де зброя, рація. Коротше, здався. Я не люблю воювати, я не хочу війни. Якби не в’язниця і мені б по п’яні контракт не підсунули — я б тут не був».
Окупантів на ділянці значно більше — до п’яти на одного українця. Та підготовка й мотивація ЗСУ нівелюють цю перевагу.
Просування випереджає плани ворога з наступу на Запоріжжя. Мета Сил оборони — витіснити окупантів з адміністративної межі Дніпропетровщини. Ворог підтягує резерви, зокрема групу “Рубікон”. Боротьба за кожен метр посилюється.