1 тролейбус Вінниця з’єднує тихий житловий масив біля вулиці Лугова з промисловою зоною Подшипникового заводу, щодня перевозячи сотні вінничан на роботу та назад. Протяжністю близько 14 кілометрів і часом у дорозі приблизно 50 хвилин, він проходить через центральні райони, повз зоопарк, лікарні та історичні місця, залишаючись надійним і екологічним варіантом пересування. У 2026 році маршрут функціонує лише у робочі дні з 6:00 до 19:00 з інтервалами від 20 до 50 хвилин, і досі відіграє ключову роль у транспортній системі міста, що налічує понад 20 тролейбусних ліній.
Маршрут 1 — це не просто лінія на карті. Це артерія, яка з 1960-х років пов’язує різні частини Вінниці: спальні околиці, історичний центр і заводські території. Він допомагає тисячам людей уникати заторів і користуватися комфортним електротранспортом, коли приватні маршрутки не завжди дотримуються графіка.
Історія виникнення та еволюція маршруту
Тролейбусна система Вінниці народилася в непрості часи. У 1963 році під виглядом прокладання вуличного освітлення неофіційно встановили контактну мережу. Пілотний рейс відбувся 30 грудня 1963 року від площі Жовтневої (нині площа Героїв Чорнобиля) до поселення біля олійно-жирового комбінату. Офіційне відкриття першої лінії «площа Жовтнева — вул. Карла Маркса» відбулося 18 лютого 1964 року. Перші машини — списані МТБ-82Д з Кишинева та ЯТБ-4 з Одеси — після ремонту вийшли на лінію.
Маршрут №1 у його ранній формі з’явився 1965 року як «Водоканал — Рибзбут». У 1966–1967 роках лінію продовжили до інструментального заводу, а 18 листопада 1967 року — безпосередньо до Підшипникового заводу (ВПЗ). Так сформувався кістяк майбутнього маршруту 1. Подальші зміни торкнулися нумерації та кінцевих зупинок, але напрямок «промислова зона — житлові масиви» зберігся.
У 1998 році мережа дісталася Тяжилова — з’явилася можливість продовжити лінію до вулиці Лугова. Після 2012 року тролейбуси почали працювати раніше та пізніше, а з 2014-го на маршрути вийшли нові низькопідлогові машини Bogdan T701.17. Сьогодні система налічує сучасні Solaris Trollino 12 та locally assembled VinLine PTS-12 з автономним ходом, клімат-контролем і автоматичним підйомом штанг. Хоча на маршруті 1 переважно класичні тролейбуси, весь парк міста оновлюється, і пасажири вже відчувають різницю в комфорті.
Повний маршрут 1 тролейбуса: подорож через різні обличчя міста
Від зупинки «вул. Лугова» тролейбус рушає серед приватних будинків і зелених насаджень Тяжилова. Перші хвилини — це затишок околиць: ринок «Мрія», інструментальний завод, промислова зона. Потім шлях лежить повз вулицю Гетьмана Мазепи (колишня Чехова), авіаційний завод і наближається до центру.
У центральній частині маршрут проходить повз зупинку «вул. Зої Ткаченко» — на честь водійки, яка 1977 року під час серйозної аварії врятувала пасажирів і отримала визнання. Тут же — Привокзальна, музей Михайла Коцюбинського, площа Героїв Чорнобиля з центральним автовокзалом. Далі — вулиця Стеценка, лікарня швидкої допомоги, зоопарк і Водоканал. Завершальна частина — промислова: завод «Аграна Фрут», МЗЗ, Елеватормлинмонтаж, ЦПТО №1 і мікрорайон ВПЗ.
У зворотному напрямку послідовність дзеркальна. Загалом понад 30 зупинок. Повний перелік у напрямку Лугова → ВПЗ: вул. Лугова, вул. Степана Тимошенка, Ринок «Мрія», Вінницький інструментальний завод, Промислова, вул. Гетьмана Мазепи (Чехова) (на вимогу), вул. Олега Антонова, Вінницький авіаційний завод, вул. Волошкова, вул. Максима Шимка, вул. Зої Ткаченко, вул. Привокзальна, вул. Олександра Довженка, вул. Замостянська, Музей Коцюбинського, пл. Героїв Чорнобиля, вул. Стеценка, вул. Стрілецька, Міська клінічна лікарня, вул. Георгія Нарбута, вул. Гонти, вул. Павла Корнелюка, Школа-коледж №29, Водоканал, Зоопарк, МЗЗ, Завод «Аграна Фрут», вул. Енергетична, Елеватормлинмонтаж, вул. Батозька, ЦПТО №1, Мікрорайон ВПЗ.
Ця лінія — справжній мікс: тут можна побачити і спокійні двори, і заводський гул, і дитячий сміх біля зоопарку, і поспіх біля вокзалу. Для працівників ВПЗ та сусідніх підприємств — це найпряміший і найдешевший шлях. Для туристів — зручний спосіб швидко переміститися з центру на околиці або навпаки.
Розклад руху у 2026 році
Маршрут працює виключно у робочі дні. Згідно з актуальними даними на червень–липень 2026 року, перший рейс від вул. Лугова о 6:00, останній — о 17:58. У зворотному напрямку перший рейс з ВПЗ о 6:56, останній — о 18:21. Інтервали коливаються від 20–30 хвилин у години пік до 40–50 хвилин у міжпіковий період. Останні рейси прибувають у депо близько 19:17.
Ось зразок відправлень від вул. Лугова (робочі дні): 6:00, 6:26, 6:44, 7:05, 7:53, 8:14, 8:37, 8:58, 9:51, 10:30, 11:36, 12:29, 13:29, 14:22, 15:22, 15:32, 16:05, 17:24, 17:58. Точний графік може трохи змінюватися залежно від сезону та дорожньої ситуації, тому перед поїздкою варто перевірити на офіційних ресурсах розкладів.
У вихідні та святкові дні рух відсутній — це особливість саме цього маршруту, пов’язана з виробничим характером пасажиропотоку.
Вартість проїзду, оплата та практичні поради
Станом на липень 2026 року разова поїздка у тролейбусі коштує 12 грн. Міська влада розглядає підвищення тарифу до 25 грн з 1 серпня 2026 року, тому актуальну ціну краще уточнювати безпосередньо перед поїздкою. Оплата зазвичай відбувається через електронний квиток, транспортну картку або мобільний додаток — готівка на більшості маршрутів уже не основний спосіб.
Для регулярних поїздок зручно купувати проїзні на 10, 20 або 30 днів — вони значно дешевші за разові квитки. Пасажирам з пільгами (пенсіонери, студенти, школярі) потрібно мати при собі відповідні документи. У години пік (7:00–9:00 та 16:00–18:00) краще планувати запас часу — тролейбуси наповнюються працівниками заводів.
Порада для новачків: на зупинках з написом «на вимогу» (наприклад, вул. Гетьмана Мазепи) потрібно заздалегідь натиснути кнопку «стоп» або сказати водієві. Для людей з обмеженими можливостями сучасні низькопідлогові тролейбуси значно зручніші — пандуси та широкі двері є на більшості машин.
Цікаві факти про 1 тролейбус Вінниця
Цікаві факти про 1 тролейбус Вінниця
- Найстаріший «промисловий» маршрут. Коріння лінії сягає 1965 року, коли вона з’єднувала Водоканал з Рибзбутом. За понад 60 років маршрут пережив кілька реконструкцій, але завжди обслуговував заводчан.
- Героїчна зупинка. Вул. Зої Ткаченко названа на честь водійки, яка 1977 року під час серйозної аварії врятувала пасажирів. У 1988 році зупинку перейменували, встановили меморіальну дошку, а 2013 року нагородили онука героїні.
- Секретне будівництво. Першу контактну мережу у Вінниці прокладали «під виглядом» вуличного освітлення, щоб обійти бюрократичні перешкоди республіканської влади.
- Різноманіття парку. У місті курсують як класичні ZiU-682 після капітального ремонту, так і сучасні Solaris Trollino 12 та українські VinLine PTS-12 з автономним ходом до 3–7 км і системою автоматичного підйому штанг.
- Екологічний вибір. Один тролейбус замінює приблизно 40–50 легкових авто за обсягом перевезень і не викидає шкідливих речовин у повітря — це реальний внесок у чистоту повітря Вінниці.
- Екскурсійний раритет. У системі є відреставрований ZiU-5 1960-х років (№249), який іноді виходить на святкові та екскурсійні рейси — справжня «часова машина» для любителів історії транспорту.
- Тисячі пасажирів щодня. Хоча точна цифра по окремому маршруту не публікується, весь тролейбусний парк міста у пікові роки перевозив понад 79 мільйонів пасажирів на рік — маршрут 1 завжди був серед стабільних «робочих конячок».
Цей маршрут — приклад того, як транспорт може бути не просто засобом пересування, а частиною міської пам’яті та щоденного ритму тисяч людей. Сісти на 1 тролейбус уранці на Лутовій — і вже за 50 хвилин опинитися біля заводських воріт ВПЗ, проїхавши при цьому через центр, повз зоопарк і лікарні. Для одних це звична дорога на роботу, для інших — можливість побачити Вінницю з несподіваного ракурсу. У 2026 році, попри всі плани щодо тарифів та оновлення парку, 1 тролейбус продовжує свою тиху, надійну службу.
Олексій Паламарчук