Десятиліттями людство вдивляється в зоряне небо, вишукуючи ознаки позаземних цивілізацій. Та ми могли пропускати їхні заклики до контакту. Нове дослідження піддає критиці методи пошуку радіосигналів. Космічна погода суттєво спотворює їх, роблячи непомітними для земних приладів.
Про це повідомляє джерело.
Вузькі сигнали розмиваються зоряним середовищем
Експерименти SETI зосереджуються на сплесках радіочастот – явищах, неприродних для космосу. Проте ключова проблема досі ігнорувалася. Навіть ідеально вузький сигнал від інопланетян змінюється поблизу їхньої зірки. Він розширюється, втрачаючи чіткість.
Результат? Частота “розмазується”. Наші детектори, налаштовані на фокусовані хвилі, пропускають його.
“Якщо сигнал розширюється через середовище його власної зірки, він може опуститися нижче наших порогів виявлення, навіть якщо він там є, що потенційно допомагає пояснити деяке радіомовчання, яке ми бачили під час пошуку техносигнатур”, – пояснює астроном Інституту SETI, провідний автор дослідження доктор Вішал Гаджар.
Плазма зірок і нові горизонти пошуку
Дослідники проаналізували радіосигнали від земних зондів у Сонячній системі. Турбулентна плазма, що викидається зірками на кшталт Сонця, деформує хвилі. Модель перевірили для різних космічних умов.
Найагресивніші – карликові зорі класу М. Вони становлять 75% зірок Чумацького Шляху. Такі знахідки обіцяють точніші алгоритми виявлення.
Співавторка Грейс С. Браун наголошує: кількісно оцінивши вплив зоряної активності на вузькосмугові сигнали, вчені розроблять пошукові системи, адаптовані до реальних сигналів на Землі. Астрономи мають врахувати це, аби не пропустити техносигнатури.
Оптимальні цілі – землеподібні планети в зонах життя. Наприклад, TRAPPIST-1e за 40 світлових років чи K2-18b, потенційно багата на біологію.
Ветеран NASA доктор Джентрі Лі, який працює з 1968 року, переконаний: іншопланетяни існують, але не навідувалися. НЛО пояснюються просто. Та на далеких світах життя неминуче.
Розвинені цивілізації можуть слати не радіохвилі, а короткі світлові спалахи – як земні світлячки. Вчені закликають переглянути стратегії пошуку.
Олексій Паламарчук