Telegram-канали в Україні майстерно маніпулюють думкою. Анонімні ресурси спочатку возвеличують постаті, а потім нищать їх. Такий розворот стався з Валерієм Залужним.
Кейс Залужного
«Історія з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Ті самі анонімні канали, що ще нещодавно його буквально боготворили, згодом так само легко змінили тональність і перейшли до дискредитації. Героїзацію змінили токсичні “інсайди” і натяки. І за жодним із цих разючих розворотів – жодної відповідальності», — пише Біденко.
Ці приклади показують: Telegram перетворився на потужний інструмент впливу на суспільство.
«Тут легко підсилити одну тему, повністю замовчати іншу або подати подію під потрібним кутом, викликавши страх, обурення чи ейфорію. Людина гортає стрічку й думає, що бачить реальну картину дня — хоча насправді отримує вже відредаговану реальність, підібрану під конкретного замовника», — зазначає він.
Шлях до прозорості
Проблема — у повній анонімності каналів. Вона блокує відповідальність.
«Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні “топити”, а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять — політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника у публічному полі — немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації», — підкреслює Біденко.
Держава має діяти. Не цензурою, а правилами. Реєстрація великих каналів як суб’єктів інформаційної діяльності. Обов’язкове маркування реклами й платного контенту. Податкова відповідальність.
«Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act», — підсумовує експерт.