14 липня 2026 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №15294. Документ посилює відповідальність за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії, водночас декриміналізуючи дорослий контент.
Підтримана редакція зберігає або посилює покарання за збут і розповсюдження порнографічних матеріалів малолітнім та неповнолітнім, а також за примушення будь-якої особи до участі у створенні порнографії. Натомість створення порнографічних матеріалів з повнолітніми учасниками та їх розповсюдження серед повнолітніх глядачів перестане вважатися злочином.
Мотивація та ризики декриміналізації
Спроби декриміналізувати порно в Україні тривають вже певний час. Основні аргументи — усунути корупційну ренту для представників силових структур, зняти ризики для громадян через нюдси в переписці та припинити витрачання державних ресурсів на «контрольні закупівлі». Ці аргументи є резонними. Проте за наративом антикорупції губиться розуміння, чим є порноіндустрія та яку шкоду вона несе суспільству. Формується статус-кво, де порно — це «просто робота» чи «звичайний бізнес».
Університет Григорія Сковороди в Переяславі запросив порноакторку Юлію Сенюк на зустріч зі студентами, де вона давала поради щодо вибору професії. Бренд «Бетон від Ковальської» зняв її в рекламних роликах і отримав штраф від Держпродспоживслужби за сексизм та дискримінацію.
В Україні небагато агентних груп прямо говорять про шкоду порно та виступають за його заборону. Найактивнішими є радикальні феміністки, які вважають порнографію та проституцію завжди зґвалтуванням жінок. Як ліберальна феміністка, Тамара Злобіна не поділяє цей підхід і визнає простір власного вибору та агентності жінок. Натомість вона вважає порноіндустрію в нинішньому вигляді абсолютним злом. Легалізація як «просто роботи» в умовах війни, бідності та щоденного виживання може призвести до важких соціальних наслідків.
Великі мета-дослідження показують: регулярне споживання порноконтенту знижує задоволеність романтичними та сексуальними стосунками, особливо серед чоловіків. Реальний сексуальний досвід більшості жінок суттєво відрізняється від того, що демонструє комерційна порнографія, знята під чоловічий погляд. Систематичні огляди пов’язують регулярне споживання з вірою, що жінки легко погоджуються на випадковий секс, швидко отримують оргазм від вагінального проникнення, що стимуляція клітора не потрібна, грубі практики є нормою, а згода не потребує чіткої комунікації.
Чим більше людина використовує порно для збудження, тим вищий ризик проблемного або компульсивного використання. Порноагрегатори переповнені насильницьким, дегуманізуючим контентом. У патріархальних суспільствах з низьким рівнем сексуальної освіти, яким є Україна, це може вести до поширення міфів про зґвалтування, звинувачення постраждалих, більшої толерантності до сексуального насильства та об’єктивації жінок.
Розслідування показали, що на Pornhub неодноразово потрапляли відео реальних зґвалтувань, сексуальної експлуатації дітей та жертв торгівлі людьми. Навіть для добровільних акторів зберігаються високі ризики інфікування, сексуального насильства, психологічного виснаження, депресії та ПТСР. Зйомки стають стигмою назавжди, ускладнюючи працевлаштування та соціальну адаптацію.
Авторка вважає, що порно не можна просто заборонити, адже сексуальність — невід’ємна частина життя. Порно може допомагати в дослідженні власної сексуальності, зменшувати сором, підтримувати сексуальні меншини та урізноманітнювати взаємодію пар. Останніми роками з’являється «етичне» порно з акцентом на згоду та кращі умови праці.
Рішення щодо декриміналізації потрібно приймати з урахуванням трьох факторів: проблемності порноіндустрії, виснаженості українського суспільства та необхідності усунути корупційну ренту. Компромісним рішенням Злобіна бачить зняття кримінальної відповідальності з приватних виробників, які працюють як ФОП, та заборону фірм і агентств. Індивідуальне виробництво — легальне, індустрія — заборонена. Потрібні механізми захисту прав індивідуальних виробників, соціальні гарантії, сексуальна освіта та просвіта про шкідливість порно. Законопроект №15294 цього не регулює.
Порнографія не є нейтральною «просто роботою». Корупційні схеми потрібно усунути, не створюючи умов для торгівлі людьми та експлуатації вразливих груп — дітей загиблих військових, ВПО, мешканок прифронтових територій. Ті, хто легалізує порноіндустрію без запобіжників, стануть причетними до важких наслідків.
Тамара Злобіна, кандидатка філософських наук, керівниця експертного ресурсу «Гендер в деталях».