Назарій Далецький, який повернувся з російського полону, приїхав до рідного села на Львівщині. У 2023 році його визнали загиблим і навіть поховали, хоча весь цей час він перебував у катівнях окупантів.
Повернення військовополоненого
Назар Далецький потрапив у полон у травні 2022 року. 5 лютого 2026-го він нарешті повернувся в Україну. Після місяця реабілітації його відпустили додому на добу — у село Великий Дорошів.
Назар Далецький: «Я вже з 5 години не сплю, вже чекаю. Це скільки ви не були вдома, якщо все порахувати? З 3 травня 22-го року».
Тим часом мама Назара, Наталя Далецька, пережила тривалий траур. У 2023 році їй видали тіло, яке за експертизою Харківського криміналістичного центру збігалося з її ДНК на 99,99%. Сина поховали поруч із могилою батька.
Під час обміну представники Координаційного штабу не могли повірити очам: фото Назара ідеально збігалося з живим бійцем. Йому повідомили про власні похорони майже три роки тому.
Назар Далецький: «Вони спочатку самі не вірили, що це я. Дивились на фотографію і на мене — то точно він. В автобусі мене відключило… Сусід каже, що я був білий. А тоді, коли маму набрали, я сказав, що живий, руки-ноги на місці, все нормально».
Назар переглянув запис власних похорон. Він визнав: бачити, як село зустрічало його на колінах, було важко.
Щемлива зустріч і уроки помилки
На в’їзді в село Назара зустріла сестра. За його проханням вона знайшла мамині улюблені ромашки — у березні це стало справжнім викликом.
Наталія Далецька: «Невже це ти? Я так чекала на тебе… Це точно ти?».
Мама зізнається: під час поховання у 2023-му їй не дозволили відкрити труну, посилаючись на сильні опіки тіла. Тепер вона не відпускає сина.
Інцидент виявив рідкісний “математичний збіг” у тесті ДНК. За 24 локусами невідоме тіло повністю співпало з профілем матері — на 99,9998%.
Представник відомства: «У кожного гена є локуси — це як поштова адреса гена. Тут за 24 локусами невідоме тіло повністю збіглося з ДНК матері Назара. Співпадіння було 99,9998%. Це вперше в історії нашої роботи, ймовірність такого — один на мільйон».
Через прецедент відомство переглядає ідентифікації 2022–2024 років, де висновок базувався лише на одному родичі. Тепер вимагають ДНК обох батьків або додаткові перевірки — стоматологічну формулу чи відбитки пальців.
Попереду в Назара — лікування через травми колін і ключиці від катувань, а також юридична боротьба.
Назар Далецький: «Мене ще зараз немає, я ще похований. Суд буде 27 березня. Як визнає мене живим, тоді за місяць часу зроблять документи. Тоді вже буду живий, тоді й воскресну».
На цвинтарі прізвище Назара з хреста зняли, тіло ексгумували. Тепер з’ясовують, хто насправді похований поруч із батьком. За спільним столом Наталя, яка не співала майже чотири роки, нарешті затягує пісню.