Блаженніший Любомир Гузар спочиває в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра. Це місце не просто усипальниця — воно втілює його мрію про єдину Українську греко-католицьку церкву з осередком у історичній столиці. Три зручні способи дістатися сюди роблять візит доступним для кожного: від швидкого метро до спокійної поїздки автобусом чи комфортного авто. Кожен маршрут веде не лише до адреси, а й до глибокої зустрічі з legacy людини, яка об’єднувала епохи та континенти.
Відвідування крипти відкриває двері до роздумів про віру, єдність і людяність. Собор, перший камінь якого заклав сам Блаженніший, стоїть як живий міст між минулим і майбутнім України. Незалежно від обраного шляху, подорож сюди стає частиною особистого паломництва — тихого, але transformative.
Шлях Блаженнішого Любомира Гузара від вигнання до серця України
Любомир Ярославович Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові в родині, де віра та українська ідентичність були основою життя. Дитинство обірвала війна: 1944 року сім’я вирушила до Австрії, а 1949-го — до Сполучених Штатів. Там, у семінарії святого Василія в Стемфорді, юнак завершив середню освіту, став членом Пласту й отримав глибоку богословську підготовку. 1958 року його висвятили на священника. Подальші роки він провів у Римі, де здобув докторський ступінь богослов’я, захистивши дисертацію про митрополита Андрея Шептицького як провісника екуменізму.
1977 року Любомир Гузар став єпископом (спочатку з обмеженими повноваженнями через обставини часу), а з 1993 року — після 46 років еміграції — повернувся в Україну. Оселився спочатку біля Львова, став духівником семінарії, заклав монастир студитів на Тернопільщині. 2001 року Синод єпископів обрав його главою Української греко-католицької церкви. Того ж року Папа Іван Павло II підніс його до сану кардинала.
Найважливішим рішенням стало перенесення патріаршого осідку з Львова до Києва 2005 року — вперше за 450 років. Блаженніший ініціював будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі. 27 жовтня 2002 року він особисто освятив наріжний камінь майбутнього храму. 2011 року, досягнувши 75 років, він подав у відставку й оселився в селі Княжичі під Києвом. Там, попри втрату зору, він продовжував приймати відвідувачів, диктувати статті, ділитися мудрістю та гумором. 31 травня 2017 року Блаженніший відійшов у вічність у лікарні «Феофанія». Поховали його 5 червня в крипті собору, який став символом його візії.
Патріарший собор Воскресіння Христового як втілення візії єдності
Собор за адресою вул. Микільсько-Слобідська, 5, у Дніпровському районі Києва — сучасна, світла будівля з золотими банями та великою бірюзовою банею над головним входом. Він стоїть на історичному Задніпров’ї, ніби дивлячись через Дніпро на Печерську лавру. Цей вибір локації не випадковий: Блаженніший хотів підкреслити соборність церкви та єдність України — схід і захід, лівий і правий берег.
Храм відкрили 2011 року, освячення відбулося 2013-го. Він став головним осередком УГКЦ, місцем великих богослужінь, молитов за Україну та спільнотних подій. Навіть у складні часи 2026 року собор відкриває свої простори для підтримки людей — тут можна зігрітися, попрацювати чи просто побути в тиші. Архітектура поєднує сучасність із традицією: всередині — простір для молитви, ікони, що надихають, та атмосфера, де кожен відчуває себе частиною великої родини.
Крипта — місце, де тиша говорить голосніше за слова
Під головним вівтарем розташована крипта — стриманий підземний простір із кам’яними стінами та м’яким освітленням. Сюди ведуть широкі сходи. Тут немає пишності, лише спокій і зосередженість. Багато відвідувачів відзначають: стоїш біля місця спочинку Блаженнішого — і ніби чуєш його спокійний голос, що кликав чинити добро, об’єднуватися та не втрачати надії.
Люди приходять сюди з квітами, записками з молитвами, просто посидіти на лавках. Дехто шепоче «Отче наш», хтось мовчки дивиться на просту плиту. Крипта відкрита для відвідувачів у години роботи собору. Це місце, де особиста зустріч з legacy кардинала відбувається без поспіху — ідеально для тих, хто шукає не лише інформацію, а й внутрішню відповідь.
3 способи як доїхати до крипти Любомира Гузара
Обирати маршрут варто не лише за часом, а й за настроєм. Кожен шлях має свій ритм і свої відкриття.
Метро «Лівобережна» — найшвидший і найзручніший варіант
Станція «Лівобережна» на Світлошинсько-Броварській лінії — головна точка входу. Від центру Києва (наприклад, від «Хрещатика») дорога займає 20–25 хвилин. Виходьте через вихід у бік вул. Микільсько-Слобідської. Далі — лише 160 метрів рівною дорогою. Здалеку вже видно золоті бані собору — орієнтир, який не пропустите.
Купуйте жетон чи користуйтеся карткою/додатком метро. Уникайте години пік (7:30–9:30 та 17:00–19:00), якщо хочете спокійної прогулянки. Після виходу з метро поверніть праворуч і йдіть прямо — собор з’явиться ліворуч. Цей спосіб ідеальний для початківців і тих, хто цінує швидкість та передбачуваність.
Наземним транспортом — для тих, хто хоче побачити місто по-іншому
Автобуси № 42, 65, 70, 87, 95, 108 та інші зупиняються біля «вул. Микільсько-Слобідська» або неподалік. Від центру або вокзалів шлях триває 30–50 хвилин залежно від трафіку. Перевага — можливість спостерігати за київським лівим берегом: спальні райони, зелень, поступове наближення до величного храму.
Користуйтеся додатками «Київ Цифровий» або Moovit — вони показують точний час прибуття та пересадки. Запасайте 10–15 хвилин на несподіванки. Цей варіант чудово пасує тим, хто подорожує неспішно або хоче поєднати візит із прогулянкою околицями.
Автомобілем або таксі — комфорт і повна гнучкість
Через мости Патона чи Південний, потім проспектом Романа Шухевича — 20–40 хвилин від більшості районів Києва. Таксі (Uber, Bolt) коштує орієнтовно 150–400 грн залежно від часу доби та заторів.
Перед собором є велика відкрита площа — зручна парковка, часто безкоштовна або з невеликою платою. Використовуйте Waze або Google Maps для актуальних маршрутів. Цей спосіб найкращий для родин, людей з обмеженою мобільністю або тих, хто планує продовжити день на лівому березі — наприклад, прогулянкою до набережної чи Труханового острова.
Порівняння способів доїзду
| Спосіб | Час від центру | Вартість (орієнт.) | Переваги | Найкраще для |
|---|---|---|---|---|
| Метро | 15–30 хв | 10–20 грн | Швидко, дешево, чітко | Самостійних мандрівників, початківців |
| Автобус | 30–50 хв | 10–25 грн | Вид на місто, неспішно | Тих, хто любить спостерігати |
| Авто/таксі | 20–40 хв | 150–400 грн | Комфорт, гнучкість | Родин, людей з обмеженою мобільністю |
Дані орієнтовні на 2026 рік і можуть змінюватися залежно від трафіку та тарифів. Завжди перевіряйте актуальну інформацію в додатках.
Цікаві факти про Блаженнішого Любомира Гузара та Патріарший собор
Блаженніший прожив 46 років в еміграції, але ніколи не втрачав живого зв’язку з Україною — щовечора слухав «Радіо Свобода» навіть у Римі.
Він став першим предстоятелем УГКЦ, який переніс резиденцію до Києва після століть перерви, символічно повернувши церкву до її історичних коренів.
Незважаючи на повну втрату зору в останні роки, Любомир Гузар продовжував активно працювати: диктував колонки, приймав політиків, військових і простих людей у Княжичах.
На Євромайдані 1 грудня 2013 року саме його слово відкрило велике віче — він закликав не просто бути добрими, а чинити добро.
Собор часто називали «храмом Гузара» ще до його поховання — віряни відчували, наскільки ця будівля була справою його життя.
У селі Княжичі 2018 року відкрили меморіальну дошку на будинку, де Блаженніший прожив останні десять років — тисячі людей досі приїздять туди, щоб вшанувати його пам’ять.
Кардинал Гузар входив до короткого списку можливих кандидатів на папський престол 2005 року — його цінували за мудрість, гумор і здатність об’єднувати.
Багато хто, хто приходить до крипти, відзначає: після візиту з’являється внутрішня ясність і спокій. Це місце, де legacy Блаженнішого продовжує жити — не в монументах, а в серцях тих, хто пам’ятає його заклик до єдності та добра.
Приїжджайте, коли відчуваєте потребу в тиші та натхненні. Собор і крипта чекають — з відкритими дверима та спокійною присутністю людини, яка стала моральним орієнтиром для цілої епохи.