Церковні обряди дня скорботи
Страсна п’ятниця завершує Великий піст і передує Великодню. У 2026 році свято припаде на 10 квітня. Церква вшановує страждання та розп’яття Ісуса Христа. Назва походить від «Страстей Христових» — мук Спасителя. За християнським віровченням, Його жертва на Голгофі спокутувала гріхи людства.
Події описані у всіх чотирьох Євангеліях. Від IV століття віряни проводять нічні богослужіння з четверга на п’ятницю. Головний обряд — Утреня «Дванадцять Євангелій». Вона починається ввечері й триває до ночі. Читають уривки про останні години життя Христа. Ці тексти лунають тричі протягом дня. Через скорботу не служать Божественну Літургію, окрім випадків збігу з Благовіщенням.
Ключовий момент — винесення Плащаниці з зображенням Христа в гробу. О 15:00 її виносять із вівтаря й ставлять посеред храму на квітковому підвищенні. Ввечері віряни з свічками проводять хресну ходу навколо храму. Багато хто дотримується суворого посту — лише хліб і вода.
Народні звичаї та прикмети
Окрім церковних традицій, день сповнений народними обрядами. Після служби додому несли дванадцять запалених свічок з богослужіння. Їм давали догоріти, вірячи в достаток і радість для родини цілий рік.
Скорбота диктує обмеження. Не працюють по господарству: не перуть, не шиють, не займаються ремеслом чи важкою працею. Усе до Великодня завершують у Чистий четвер. Розваги вважають знаком сліз упродовж року.
Аграрні прикмети радять сіяти кріп чи горох — обіцяють щедрий урожай. Інші рослини не приймуться. Забороняють встромляти в землю залізо, щоб уникнути біди.
Випікання пасок дискусійне. Церква радить закінчити в четвер, але у регіонах печуть у п’ятницю. Перед замісом читають «Отче наш», просять благословення. Тісто ховають від чужих очей, не шумлять під час випікання. Така паска не псується й оберігає дім та здоров’я.
Магічні ритуали, змови чи ворожіння недоречні. День — для тиші, співчуття й роздумів про жертву Христа.
Олексій Паламарчук