Регулярні обстріли залишили енергосистему Києва в критичному стані. Столиця стала одним із найпроблемніших регіонів України. Значна частина житлового сектора працює на ручному керуванні мережами. Через це неможливо точно спрогнозувати терміни відновлення стабільних графіків відключень світла.
Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко пояснив ситуацію в інтерв’ю джерелу.
Ключові фактори стабілізації
«Робити якісь припущення наразі не видається доцільним. Адже стійкість системи в конкретний момент залежить від кількох факторів», — зазначив Коваленко.
Перший чинник — погодні умови. Морози, снігопади та дощі впливають на стабільність енергосистеми й темпи її відновлення.
«Ми знаємо, що взимку кожні -5 градусів додають до споживання від 100 МВт — люди догріваються, коли централізованого опалення не вистачає. Підвищене навантаження може впливати на міцність систем та кількість аварій на мережах», — пояснив очільник YASNO.
Другий фактор — процес відновлення. Кожна нова аварія послаблює систему. Під час ремонтів може знадобитися заміна більшого обсягу обладнання.
Третій чинник — обстріли. Неможливо передбачити місце ударів і масштаби пошкоджень.
«Складно передбачити, якою буде тяжкість наступної атаки, чи потрапить снаряд у якусь підстанцію, яким буде обсяг уражень. Якими будуть супутні фактори — та ж погода, наявність обладнання, швидкість відновлення», — підсумував Коваленко.
Перспективи планових графіків
«Ситуація у Києві — одна з найскладніших в Україні за весь час через комбінацію тих чинників, які ми вже зазначили. Ми сподіваємося, що коли потеплішає, то навантаження на мережу трохи спаде», — прогнозує експерт.
За оцінками директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, потепління в Україні знизить споживання електроенергії. Це додасть киянам близько 1,5–2 годин світла на добу. Однак миттєвого покращення не варто чекати. Стан мереж залежатиме від нових можливих атак.
Олексій Паламарчук