Україна може інтегруватися в європейські ланцюги поставок критичного сировини значно швидше за ЄС. Про це на бізнес-саміті Україна–ЄС у Брюсселі заявив гендиректор BGV Group Management Сергій Войцеховський.
За його словами, запуск видобувних проєктів з нуля (greenfield) в Європі триває в середньому 17 років. Україна здатна пройти цей шлях у чотири рази швидше. Головна перевага — величезний обсяг геологічних даних, успадкованих від СРСР. Їх зараз активно цифровізують та оновлюють.
“У часи Радянського Союзу вклали еквівалент 200 млн євро лише в розвідку одного берилієвого родовища. Ми інвестували понад 100 млн євро власних коштів, щоб довести: в Україні є не тільки літій чи графіт, а й рубидій, тантал та рідкоземельні елементи, які критично потрібні європейському техсектору”, — наголосив Войцеховський.
Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний повідомив, що Україна готує до приватизації ключові активи. Йдеться про підприємства з виробництва титанової губки та алюмінієві заводи. Уряд прагне не просто продати об’єкти, а інтегрувати їх у “хлоридний цикл” та високотехнологічне виробництво, зокрема германієвих лінз.
Чому це важливо
Європа сильно залежить від імпорту сировини для акумуляторів та електроніки. Україна пропонує не лише ресурси, а й готовий промисловий кластер.
Представниця Європейської комісії Анна Ярош-Фрис підтвердила: ЄС залучає до фінансування українських проєктів експортно-кредитні агентства Польщі, Фінляндії та Франції. Мета — перетворити українські надра на спільний актив єдиного ринку ЄС.
- 24 лютого 2025 року Трамп заявив про бажання США укласти угоди з Росією щодо ресурсів після завершення війни.
- 26 лютого NBC повідомило, що Росія запропонувала США угоду про корисні копалини на окупованих територіях України.
Олексій Паламарчук