Соціальні мережі киплять через “пілотний” проєкт центрів соціального супроводу. Юристи повідомляють: військових зі статусом “зниклі безвісти” та “полонені” планують вилучати зі списків бойових частин і переводити до новостворених центрів. Сім’ї категорично проти. Це позбавляє їх прямого контакту з підрозділом, де служив і зник їхній близький. За словами родичів та координаторів, така схема розмиває відповідальність за пошук, розслідування та рішення щодо долі людини.
Родинам повідомили про ініціативу постфактум — без обговорення чи згоди. Координатори та адвокати попереджають про правові прогалини й дублювання функцій. Патронатні служби вимагають від Міноборони відкритого діалогу.
Родинам пред’явили факт без документів
28 січня родини зниклих безвісти зустрілися з представником Департаменту соціальної підтримки Міноборони та т.в.о. керівника 1-го регіонального центру соціального супроводу. Усі висловилися проти проєкту. Координатори зазначають: ініціатива породжує більше запитань, ніж відповідей.
Зустрічників запевнили: центр в ОК “Захід” створено, робота стартує після 1 липня 2026 року. Аналогічні планують у ОК “Південь”, “Північ” та “Схід”. Жодного публічного документа не показали, хоча згадали директиву міністра. Консультацій з громадськістю не було.
Проєкт передбачає переведення зниклого з бойової частини до центру за зоной сповіщення. “Ініціатори розуміють, що центр не матиме відомостей про обставини зникнення, не опитуватиме побратимів, не перевірятиме дані про бої. Доступу до реєстрів немає. Питання опитувань, документів, поховань не врегульовано. ‘Обіцяють брати дані з частини. Навіщо тоді ви?’ — відповіді не зрозумів”, — розповів співрозмовник.
Ризики розмивання відповідальності та правові колізії
Організаторка прапора з іменами зниклих Маріанна Яцеленко називає новину раптовою. Без нормативних документів паніка зросла. Ключовий ризик — проміжна ланка між родиною та частиною. “Ми запустимо, а далі побачимо. На питання про згоду: ‘Ви ж машину купуєте без дозволу’. Нам не треба перешкод. Військовий має лишатися в частині — живим чи загиблим повернутися туди”, — каже вона.
Координаторка 115-ї бригади Юлія Шарапанюк шокована: центри обговорювали лише для звільнених з полону, аудіозаписи це підтверджують. “Експеримент над ЗСУ. Частини вже супроводжують, центри дублюватимуть за регіональним принципом без зв’язку з підрозділами”.
Ольга Кравченко з 3-го корпусу: показали слайди, але функціонал незрозумілий. Центр має 7 осіб, штат — 30–40 (30% військових). Переведення без інструкцій створює колізії. Зміни до наказу №280 потрібні. “Без доступу до реєстрів виплат не буде. Розслідування — відповідальність частини, центри без повноважень?”
Дружина зниклого з 21-ї бригади Любов Рязанцева: “Не знімайте відповідальність з частин. Це жива людина, не облікова одиниця. Усі родини кажуть ‘ні’!”
Керівниця патронатної служби Олена Толкачова: прямий контакт з підрозділом критичний. “Люди — не клітинки. Чотири центри не впораються з тисячами справ. Додаткова ланка погіршить комунікацію, родини на межі”.
Питання ідентифікації: частини оперативно евакуюють тіла, центри втратять дані. Для іноземців — комунікація через посольства ускладниться.
Виплати та депонування: ризик затримок. “Знаємо, чому стоїть виплата — витяг з ТЦК чи смерть за кордоном. Частини допомагають індивідуально”. Міноборони не пояснило фінансування рахунків.
Статус: виводять у розпорядження без матзабезпечення, але лишають чинними. Повернення з полону — без алгоритму.
Центр ОК “Захід”: захищаємо від розформування частин після війни. Статус і виплати незмінні.
Адвокатка Дар’я Панфілова: без наказів паніка передчасна. Переміщення можливе за №280, виплати за постановою №168. Але недоцільно: дублювання, ризики втрат документів, ускладнення для полонених. Пропонує цифровізацію.
Офіс омбудсмана: понад 230 звернень. Підтримують родини. Міноборони звузить проєкт.
Запит до Міноборони очікується.