У воєнний час повітряні тривоги часто припадають на робочі години. Пріоритет — життя та здоров’я людей. Та практика породжує конфлікти: чи має працівник право покинути робоче місце, як оплачують цей час і що чекає роботодавця за примус до праці під сиренами.
Фахівці роз’яснили ключові правила.
Працівник може відмовитися від обов’язків на час тривоги. Навіть за наказом керівника пріоритет — безпека.
Закон не вимагає укриття на кожному підприємстві. Проте роботодавець мусить інформувати персонал і відвідувачів про шлях до найближчого сховища та дії.
Відсутність на робочому місці під час тривоги не є прогулом, якщо:
- працівник повідомив керівництво про перехід в укриття;
- на підприємстві немає безпечного місця для роботи;
- затримка сталася через дорогу з укриття чи відбой.
Оплата праці в укритті
Якщо в сховищі неможливо працювати, оформлюють простій. Оплата — не менше 2/3 окладу.
За можливості продовжити роботу в укритті час оплачують повноцінно, без простою.
Куди звертатися при порушеннях
Прямої відповідальності за роботу під сиренами немає. Та якщо заборона на укриття призвела до травм чи загибелі, керівник ризикує штрафом від 340 гривень або до 7 років ув’язнення.
При систематичному примусі скаржтеся до:
- профспілки (якщо є);
- Державної служби з питань праці;
- Національної поліції.
Верховний Суд 12 січня 2026 року постановив: перебування в укритті не порушує дисципліну. У справі жінку звільнили за “тригодинний прогул”. Виявилося, лунала сирена в Києві. Вона пішла в безпечне місце, а після відбою звернулася до лікаря.
В Україні діють штрафи та кримінальна відповідальність за недопуск до укриттів під час тривоги. Адвокатка Тетяна Козаченко зазначає: посадовцям загрожує 3400–8500 гривень штрафу. За повтор чи тяжкі наслідки — кримінальна справа з можливим ув’язненням.
Олексій Паламарчук