Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу. Верховна Рада вже проголосувала за документ у першому читанні.
Позиція авторів
Автори бачать у «добропорядочності» заміну застарілому радянському терміну «моральні засади суспільства». Секретар робочої групи та співатор документа Михайло Хоменко запевняє, що нічого принципово нового тут немає. Оцінки на кшталт добросовісності, розумності та справедливості давно діють у цивільному праві.
Критика нововведення
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат Дмитро Палющенко. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун. Палющенко додав, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких меж. Це загрожує зловживаннями, а для бізнесу та інвесторів означає невизначеність, де результат залежить від суду чи переконань судді. Скептики вважають термін небезпечним через широке застосування — не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнавати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт кодексу Руслан Стефанчук подав у січні 2026 року. Суспільство обурили деякі норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років. Цю норму прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що документ доопрацюють перед другим читанням.