Катастрофічний удар астероїда в далекому минулому міг кардинально змінити внутрішню структуру Місяця. Нові дані з аналізу ізотопів калію в базальтових породах, доставлених місією Chang’e 6 з басейну Південний полюс – Ейткен, це підтверджують.
Ключові знахідки з китайських зразків
Дослідники під керівництвом Хен-Ці Тяня з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук у Пекіні вивчили місячні базальти. Співвідношення важчого ізотопу калію-41 до калію-39 виявилося вищим у зразках з басейну, ніж на ближній стороні Місяця. Для порівняння взяли матеріали місій «Аполлон» та місячні метеорити.
1 червня 2024 року апарат Chang’e 6 сів у кратері Аполлон діаметром 537 км усередині басейну. Через 25 днів місія повернула на Землю зразки ґрунту та порід. Ці дані допомагають розкрити, чому геологія зворотного боку Місяця різко відрізняється від ближнього.
Наслідки гігантського удару
Басейн Південний полюс – Ейткен простягається на 2500 км, частково на зворотний бік. Це одна з найбільших ударних структур Сонячної системи, вік якої – 4,2–4,3 мільярда років. Набагато старша за місячні моря (близько 3,6 мільярда років).
Вчені пояснюють: удар створив екстремальні температури й тиск. Вони нагріли кору та мантію, випарувавши леткі елементи, як калій. Легший ізотоп калію-39 випаровувався ефективніше, підвищивши частку важчого калію-41.
Попередні дані Chang’e 6 показують: мантія зворотного боку бідніша на воду порівняно з ближнім. Таке зіткнення пояснює асиметрію між сторонами супутника.
Олексій Паламарчук