Поняття “добропорядність” викликало найгостріші суперечки в проєкті нового Цивільного кодексу. За документ уже проголосували в першому читанні у Верховній Раді.
Автори відстоюють заміну радянських норм
Розробники пропонують “добропорядність” як сучасну альтернативу застарілому радянському терміну “моральні засади суспільства”. Секретар робочої групи Михайло Хоменко наголошує: у понятті немає нічого радикально нового. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості давно застосовуються в цивільному праві.
Критики попереджають про ризики
Народна депутатка від партії “Голос” Інна Совсун і адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палюченко виступають проти. “Добропорядність – це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність”, – зазначила Совсун.
Палюченко додає: суб’єктивна категорія без чітких юридичних меж загрожує зловживаннями. Для бізнесу та інвесторів це означає нестабільність – результат залежатиме від суду, регіону чи переконань судді. Термін застосовуватимуть не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд зможе визнати угоди недійсними за “недобропорядністю”.
Ключові етапи проєкту:
- Січень 2026: спікер Руслан Стефанчук подав перший варіант. Суспільство обурило норма про шлюб із 14 років за певних обставин – її вилучили.
- 5 травня: віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив про доопрацювання перед другим читанням.
Олексій Паламарчук