Поняття “добропорядність” стало одним із найсуперечливіших у проекті нового Цивільного кодексу. За документ уже проголосували у Верховній Раді в першому читанні. Про це розповіли народні депутати та юристи в розборі для джерела.
Позиція авторів
Автори концепції вважають “добропорядність” заміною застарілому радянському терміну “моральні устої суспільства”. Секретар робочої групи Михайло Хоменко, співавтор документа, запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Оцінки на кшталт добросовісності, розумності та справедливості давно діють у цивільному праві.
Критика опонентів
Народна депутатка від партії “Голос” Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу компанії Juscutum Дмитро Палюченко виступають проти. “Добропорядність – це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність”, – зазначила Совсун.
Палюченко додає: у українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це відкриває потенціал для зловживань. Для бізнесу та інвесторів це означає правову невизначеність, де результат залежатиме від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді.
Скептики наголошують: “добропорядність” застосовуватимуть не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд зможе визнати договори недійсними, якщо вони “недобропорядні”.
- Перший проект нового Цивільного кодексу голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подав у січні 2026 року. Суспільство обурили окремі норми, зокрема дозвіл на шлюб із 14 років за певних обставин. Цю норму вилучили.
- 5 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.