Поняття «добропорядність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже схвалила в першому читанні. Автори пропонують цей термін як заміну застарілому радянському поняттю «моральні засади суспільства».
Позиція авторів і критиків
Секретар робочої групи, яка готувала концепцію оновлення кодексу, та співавтор документа Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Такі оцінки, як добросовісність, розумність і справедливість, давно діють у цивільному праві.
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко. «Добропорядність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — заявила Совсун.
Палющенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань. Для бізнесу та інвесторів це означає правову невизначеність, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді.
Скептики також застерігають через обсяг застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу Руслан Стефанчук подав у січні 2026 року. Суспільство обурили низка нових норм, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за окремих обставин. Цю норму прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.