Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають «добропорядочність» як заміну застарілому радянському поняттю «моральні засади суспільства». Секретар робочої групи, співавтор документа Михайло Хоменко запевняє, що в терміні немає нічого принципово нового. Такі оцінки, як добросовісність, розумність і справедливість, давно діють у цивільному праві.
Аргументи критиків
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун.
Палющенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань. Для бізнесу та інвесторів це означає правову невизначеність, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді.
На думку скептиків, «добропорядочність» небезпечна ще й обсягом застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу Стефанчук подав у січні 2026 року. 5 травня віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.
Олексій Паламарчук