Поняття «добросовісність» викликало найгостріші дискусії в проекті нового Цивільного кодексу. За документ Верховна Рада вже проголосувала в першому читанні.
Позиція авторів: заміна застарілих норм
Розробники концепції називають «добросовісність» заміною радянському терміну «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи Михайло Хоменко, співавтор документа, запевняє: суттєвої новизни немає. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості давно застосовуються в цивільному праві.
Критика: ризик маніпуляцій і невизначеності
Народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики Juscutum Дмитро Палющенко виступають проти. «Добросовісність — розмите поняття, яке для різних людей означає різне. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — зазначила Совсун.
Палющенко попереджає: у українській правовій системі суб’єктивна категорія без чітких меж загрожує зловживаннями. Для бізнесу та інвесторів це тотальна невизначеність, де результат залежатиме від суду, регіону чи переконань судді.
Скептики наголошують: термін застосовуватиметься не лише в сімейному, а й у договірному та економічному праві. Суд зможе визнати угоди недійсними, якщо вони «недобросовісні».
Контекст проекту:
- Перший варіант кодексу спікер Руслан Стефанчук подав у січні. Суспільство обурили норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за певних обставин. Цю норму вилучили.
- 5 травня віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що документ доопрацюють перед другим читанням.
Олексій Паламарчук