Поняття «добропорядність» стало одним із найбільш суперечливих у проєкті нового Цивільного кодексу, за який Верховна Рада вже проголосувала в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають концепцію «добропорядності» як заміну застарілому радянському терміну «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи, яка готувала оновлення кодексу, та співавтор документа Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Оцінки на кшталт добросовісності, розумності та справедливості й так давно діють у цивільному праві.
Позиція критиків
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Дмитро Палюшенко. «Добропорядність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун. Палюшенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань і правову невизначеність для бізнесу та інвесторів, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді. На думку скептиків, «добропорядність» небезпечна ще й обсягом застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу подав Руслан Стефанчук у січні 2026 року. Суспільство обурили деякі нові норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за окремих обставин. Цю норму прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.